Контрфорс
Контрфо́рс (фр. contre-force — протидія, від contre — проти та force — сила, міць) — вертикальна допоміжна підпірна мурована конструкція у вигляді виступу в стіні, короткої поперечної стіни, масивного стовпа тощо.
Зміст
Історична довідка
Відомі з часів Стародавнього Риму. Їх використовували здебільшого під час спорудження субструкцій, на яких зводили великі громадські споруди та комплекси. Застосовували в архітектурі Візантійської імперії, як усередині споруд, так і зовні (Софійський собор у Константинополі). В архітектурі романського стилю контрфорси почали застосовувати для сприйняття сил розпору після того, як з 11 ст. великі базиліки почали перекривати важкими мурованими склепіннями замість легших дерев’яних балок і крокв. У готиці контрфорси набули найбільшого поширення, оскільки високі тонкі стіни споруд з великими вікнами були неспроможні витримати вагу склепінь. Зовнішні контрфорси застосовували разом із аркбутанами й пінаклями (невеличка вежа, яка увінчувала контрфорс і своєю вагою стабілізувала його) — собори у Бове, Нотр-Дам у Парижі, Святого Віта у Празі тощо. Радикально відмінна каталонська (див. Каталонія) готика, в якій контрфорси влаштовано не ззовні, а всередині базилік.
В Україні контрфорси широко представлені в готичних костелах Львова, Дрогобича, Виноградова, Берегового, Хуста, Мукачевого та інших міст Західної України. Контрфорси майже не застосовували в архітектурі ренесансу, бароко і класицизму, але стали обов’язковими в неоготичному (див. Неоготика) напрямі історизму, нерідко втрачаючи конструктивне значення (неоготичний Костел Святого Миколая в Києві).
Характеристика
Призначення
Контрфорси призначені для посилення тримальних конструкцій будівель і споруд включно з їхніми зовнішніми і внутрішніми стінами, а також оборонних мурів, підпірних стін, гребель тощо.
Різновиди
Зазвичай зовнішній контрфорс ставили на фасаді споруди в тому місці, де до стіни зсередини прилягала підпружна арка, що несла склепіння, і де навантаження на зовнішню стіну було найбільшим.
Відповідно до цього розрізняють види контрфорсів:
- прямі (встановлені в плані під прямим кутом до фасадної стіни: готична базиліка Святого Миколая в м. Трнаві, Словаччина);
- кутові або наріжні (два контрфорси, які підпирають кут споруди з двох боків);
- діагональні (підпирають кут споруди так, що в плані розташовані по бісектрисі цього кута: готична каплиця Святого Йосифа в м. Мукачевому Закарпатської області);
- охопні або затискальні (охоплюють з обох боків кутову (наріжну) частину споруди, як у Софійському соборі в Києві).
Контрфорси мають різні форми (ступінчасті, рівні вертикальні, похилі), але завжди розширюються донизу. Угорі, якщо немає пінаклів, завершуються похилими площинами з дахами для відведення опадів. Можуть бути декоровані відповідно до загальної стилістики споруди (романська, готична, неоготика).
Література
- Виноградова М. Контрфорс // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 140.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 227.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 113.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Контрфорс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Контрфорс (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
