Арка тріумфальна

А́рка тріумфа́льна (від лат. arcus — дуга і triumphus — урочистий в’їзд переможця) — капітальна або тимчасова архітектурна споруда репрезентативно-меморіального призначення.

Арка тріумфальна імператора Тита у м. Римі

Історична довідка

У Стародавньому Римі тріумфальні арки споруджували з доби Республіки на честь військових перемог полководців, пізніше — імператорів. Архітектурні форми запозичено в етрусків.

У м. Римі збережено три тріумфальні арки з відомих 36: імператорів Тита (81), Септимія Севера (203-205), Костянтина І Великого (312). Римські тріумфальні арки збережено у багатьох містах Європи (Ріміні, тепер Італія; Оранжі, тепер Франція), Західної Азії (Герасі, тепер Джераш, Йорданія; Латакії, тепер Сирія) та півночі Африки (Лептіс Магна, тепер Лівія; Тимгаді, тепер Алжир). Традицію спорудження тріумфальних арок для уславлення полководців, їхніх перемог та воєнної доблесті відроджено в Європі у Новий час і поширено по всьому світу. Найвідомішими є тріумфальні арки на площах Карусель і Зірки (тепер Шарля де Голля) у м. Парижі, Брама Індії у м. Нью-Делі (Індія), Меморіальна арка солдатів і матросів у м. Нью-Йорку, США.

В Україні традиція спорудження тріумфальних арок поширена у 17 — середині 20 ст. (Арка тріумфальна в Новгороді-Сіверському).

Характеристика

Капітальні тріумфальні арки мурували з каменю, цегли, а тимчасові зводили з дерева. Їх споруджували у вигляді великої за розмірами монументальної одно- або трипрогонової арки з таким розрахунком, щоб крізь середню арку могли вільно крокувати військові підрозділи та проїздити кіннотники. У трипрогоновій композиції середній проїзд ширший і вищий, ніж бічні. Арки проїзду перекрито циліндричними склепіннями. Архітектурне вирішення — з застосуванням ордера архітектурного: арки фланковано колонами (напівколонами, пілястрами) на п’єдесталах, увінчано антаблементами з карнизами й високими аттиками. Площини аттиків і пілонів обабіч середньої арки були місцем розташування меморіальних написів, скульптурних композицій у вигляді барельєфів, горельєфів (арматура, декор), або статуй у нішах. Іноді аттик увінчувала скульптурна група, зокрема й у вигляді квадриги (Арка Миру у м. Мілані, Італія; Арка Веллінгтона у м. Лондоні).

Література

  1. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 23-24.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 417.
  3. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 65.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Арка тріумфальна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арка тріумфальна (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶