Мурування
Мурува́ння — багатозначний термін.
1) Процес спорудження конструкцій з каменів, цеглин, бетонних блоків, що укладені на будівельному розчині в заданому проєктом порядку.
2) Сукупність робіт щодо зведення стін, склепінь та інших конструкцій з каменю або цегли.
3) Конструкція, утворена каменями або цеглинами, складеними у певному порядку і зазвичай скріпленими між собою будівельним розчином. Міцність конструкції та її монолітність забезпечуються перев'язкою мурування. З найдавніших часів відомі різні типи мурування з природного каменю:
- циклопічне з необтесаних, але ретельно підігнаних один до одного великих каменів (кам’яних блоків), складених звичайно без будівельного розчину;
- нерегулярне з каменів неправильної форми, складених на будівельному розчині;
- мурування, в якому зовнішні поверхні утворюють обтесаними каменями, а внутрішня частина заповнена уламками каменів на будівельному розчині;
- мурування регулярне з обтесаних каменів;
- мурування змішане — з каменю та цегли.
У муруванні з обтесаних каменів використовують гладке (квадри) або рустоване опорядження (див. Руст) лицьових поверхонь.
Мурування з глиняної цегли, спершу сирцевої (необпаленої), пізніше — з обпаленої застосовувалося з найдавніших часів у Стародавніх Єгипті та Месопотамії. У будівництві Римської імперії застосовували комбіновані види мурування з каменю, обпаленої цегли й бетону, серед них найпоширенішими були: «opus incertum»; «opus reticulatum»; «opus testaceum»; «opus mixtum»; «opus isodos». У Візантійській імперії поширилося орнаментальне фасадне мурування з каменю й цегли. У середньовічному будівництві вироблено різні типи чи системи мурування з цегли; деякі з них застосовуються дотепер (ґотична, проста ренесансна, голландська, поперечикова).
|
У сучасному будівництві поширене суцільне мурування стін, товщина яких визначається довжиною цеглини: завтовшки 0,5; 1; 1,5; 2; 2,5 цеглини з однорядною (ланцюговою) та багаторядною системами перев’язки.
У спорудженні малоповерхових будинків застосовують полегшені (ефективні) системи мурування:
- з утеплювачем або засипкою між зовнішніми поздовжніми стінами завтовшки в 0,5 цеглини;
- з повітряним прошарком та утеплювачем всередині стіни;
- з утепленням суцільного мурування теплоізоляційними плитами;
- цегляно-бетонне мурування із заповненням з легкого бетону;
- мурування з теплоізоляційними плитами, прикріпленими на внутрішню поверхню стіни.
Література
- Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 123–124.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 286–287.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 117.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мурування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мурування (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.02.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
