Безхребетні
Безхребе́тні (Invertebrates) — нетаксономічне об’єднання, неформальна група тварин, які не мають хребта або кісткового скелету.
Історична довідка
Поділяти тварин на безхребетних і хребетних запропонував відомий природодослідник Ж. Б. Ламарк у 1801.
Характеристика
У сучасному розумінні термін «безхребетні» широко вживаний як описовий, що не має систематичного значення, оскільки об’єднує філогенетично (див. Філогенія) віддалені таксони. До безхребетних відносять найпростіших, губок, кишковопорожнинних, кільчастих червів, молюсків, членистоногих, голкошкірих і ще понад 30 типів тварин.
Безхребетні складають переважну більшість видів (95 %) тварин, що населяють Землю. На сьогодні описано близько 1,5 млн видів безхребетних, що за різними оцінками складає від десятої до двадцятої частки їхнього реального різноманіття. Кількісно серед них переважають членистоногі (налічують понад 1 млн видів) і молюски (майже 150 тис. видів). У фауні України відомо понад 20 тис. видів безхребетних.
Безхребетні живуть повсюдно: у прісних водоймах, морях і океанах, на суші, в товщі ґрунту, паразитують (див. Паразитизм) на інших тваринах або рослинах.
Значення
Скам’янілі рештки вимерлих безхребетних входять до складу або є основою осадових гірських порід. До прикладу, вапняки утворені скелетами коралів, моховаток, молюсків тощо. Багато видів безхребетних або продуктів їхньої життєдіяльності людина використовує в їжу (мед бджолиний, ракоподібні, молюски тощо) або в господарстві (віск бджолиний, шовк, перли молюсків і таке інше). Особливе значення в геології має дослідження викопних решток безхребетних для визначення віку осадових порід.
Серед безхребетних є чимало небезпечних видів — переносників і збудників паразитарних хвороб, отруйних тварин, шкідників сільскогосподарських рослин, лісів тощо.
Література
- Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних : у 3 т. Київ : Либідь, 1995–1997.
- Clarkson E. N. K. Invertebrate Palaeontology and Evolution. 4th ed. Oxford : Wiley-Blackwell, 1998. 480 p.
- Щербак Г. Й., Царічкова Д. Б. Зоологія безхребетних. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. 640 с.
- Kostenko A. G., Gaponova L. P., Prokopuk M. S. Some Alien Species of Aquatic Invertebrates in the Water Bodies of the Nature Reserve Fund of the Kyiv Metropolis // Journal of Native and Alien Plant Studies. 2021. № 1. P. 175–182.
- Bertrand St., Escriva H. The Evolution of Invertebrate Animals // Genes. 2022. № 13 (3). P. 1–3. URL: https://www.mdpi.com/2073-4425/13/3/454
Автор
Покликання на цю статтю: Аністратенко В. В. Безхребетні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безхребетні (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
