Батат

Бата́т, соло́дка карто́пля (Ipomoea batatas) — культурна рослина, належить до роду іпомея родини березкові.

Таксономія і характеристика

Багаторічна (в культурі — однорічна) трав’яна рослина з довгими (1‒5 м) повзучими стеблами-батогами, що вкорінюються у вузлах. Висота до 15‒18 см. Бічні корені батату сильно потовщуються й утворюють бульби з білою, жовтою, помаранчевою, рожевою, кремовою, червоною або фіолетовою їстівною м’якоттю. Вага однієї бульби становить 0,2–3 кг і більше. Листки чергові, без прилистків, серцеподібні або пальчасто-лопатеві, з зубчастим краєм, на довгих черешках. Квітки яскраві, великі, поодинокі, пазушні, двостатеві, актиноморфні. Оцвітина 5-членна. Віночок зрослопелюстковий, лійчастий, рожевий, блідо-бузковий або білий. Чашечка вільнолиста, залишається біля плоду. Багато сортів не цвітуть. Запилення перехресне, запилювачі — переважно бджоли. Квітує в умовах помірного кліматичного поясу рідко. Плід — чотиринасінна коробочка; насіння з ендоспермом і великим зародком, чорне або буре, діаметром 3,5‒4,5 мм.

Географічне поширення та екологія

Батат походить від дикого виду іпомеї трилопатевої, розповсюдженої в долинах від Мексики до Болівії. Численні сорти батату з давніх часів вирощують в тропіках і субтропіках, поширений в Індонезії, Китаї, Японії, Колумбії, на півдні США. Дуже теплолюбна рослина, вимоглива до вологості ґрунту, особливо в перший рік життя, потім здатна переносити тривалу посуху. Добре росте на легких, родючих, суглинистих та супіщаних ґрунтах, на відкритих, сонячних ділянках.

Використання

Батат є швидкоростучою, низькозатратною, сьомою за значенням продовольчою культурою в світі. Його вирощують на площі понад 9 млн га, урожай становить близько 140 млн тонн, середня врожайність — близько 14 т/га. Як основний чи альтернативний продукт харчування солодку картоплю культивують більше ніж 100 країн, в Африці — з метою запобігання голоду. Здебільшого батат культивують країни, що розвиваються, на них припадає понад 95 % його світового виробництва. Близько 80 % батату вирощують в Азії, близько 15 % — в Африці і лише 5 % — в інших частинах світу. Обробна площа солодкої картоплі в Китаї — близько 6,6 млн га, що становить 70 % від загальної площі вирощування в світі. Китай продукує близько 100 млн тонн (70 % загальносвітового виробництва). У Китаї 70 % урожаю солодкої картоплі йде на корм тваринам, переважно свиням. Другим за величиною виробником є В’єтнам, де вирощування солодкої картоплі також здебільшого пов’язане зі свинарством. У Бразилії цей продукт високої енергетичної цінності — четвертий за обсягами споживання. Кореневища вживають вареними, смаженими або запеченими, їх також використовують у промисловості для виробництва крохмалю і борошна. Навіть листя й молоді пагони є харчовими продуктами. Батат багатий на білок, крохмаль, пектин, клітковину, цукор (цукрозу, глюкозу, фруктозу), амінокислоти, вітаміни А, С, РР, В6, каротин, прогестерон, молочний сік, дубильні речовини, мінеральні солі, мікроелементи. Бульби містять до 30 % крохмалю і до 6 % цукру. Сорти з фіолетовою м’якоттю містять антоціани, а з жовтою та помаранчевою — бета-каротин, бета-криптоксантин. За вмістом вуглеводів, калію, кальцію і заліза батат значно перевищує картоплю, його калорійність у 1,2‒1,5 рази вища.


Додатково

Cпочатку солодка картопля була одомашнена (див. Доместикація) принаймні 5 тис. років тому в тропічній Америці. На основі аналізу ключових морфологічних ознак батату й диких видів іпомеї 1988 з’явилося припущення, що солодка картопля виникла в регіоні між півостровом Юкатан у Мексиці та р. Оріноко у Венесуелі. За допомогою молекулярних маркерів найбільшу різноманітність було виявлено в Центральній Америці, що підтверджує гіпотезу про те, що саме Центральна Америка є місцем походження батату. Колумб 1492 привіз батат до Європи, а португальські дослідники 16 ст. поширили його в Африці, Індії, Південно-Східній Азії та Ост-Індії. Іспанські кораблі доставили солодку картоплю з Мексики на Філіппіни також в 16 ст. Поява солодкої картоплі на островах Тихого океану, очевидно, припадає на доісторичні часи. Викопне коріння солодкої картоплі, знайдене на півночі Нової Зеландії, датоване близько 1000 років, що є доказом теорії доісторичного перенесення, ймовірно (дискусійне питання), перуанськими або полінезійськими мандрівниками. Мовні зв’язки між кечуа та полінезійськими назвами солодкої картоплі підтверджують перуанське походження та перенесення полінезійської солодкої картоплі людиною. Однак дослідження, засновані на молекулярних маркерах, показали, що перуанська солодка картопля тісного споріднення з картоплею з Папуа-Нової Гвінеї не має, а також відрізняється від солодкої картоплі в Мезоамериці. Припускають, що солодка картопля Океанії, ймовірно, потрапила з Центральної Америки не з допомогою людей.

У Китаї ця культура з’явилася наприкінці XVI ст., припускають, що її завезено з Філіппін. 1594, коли величезна площа посівів була знищена, губернатор Фуцзянь наказав фермерам інтенсивно вирощувати солодку картоплю, щоб запобігти голоду. Інші дані засвідчують, що солодка картопля завезена в Китай з В’єтнаму, Індії та М'янми.

В Африці солодка картопля є «урожаєм для бідних» (її вирощування традиційно вважають «жіночою роботою»).

Багатий хімічний склад визначає протизапальні, вітамінні та загальнозміцнювальні лікувальні властивості солодкої картоплі. Бататовий крохмаль має обволікаючу і пом’якшувальну дію. Бульби батату сприяють підвищенню інсулінової чутливості, очищенню крові від холестерину, нормалізації рівня цукру в крові, зниженню кров’яного тиску, покращенню кровообігу, загоєнню глибоких ран, зупиненню кровотеч за травм. Батат є хорошим антидепресантом за стресових ситуацій і депресій, занепокоєння (почуття тривоги), дратівливості, ним лікують запалення і біль під час гастритів. Також перешкоджає розвитку закрепів і артриту, регулює водний баланс, знижує артеріальний тиск, зміцнює стінки артерій і покращує їхню еластичність, забезпечує тонус шкіри, допомагає наростити м’язову масу, знизити вагу. Батат часто застосовують в народній медицині, наприклад, сік бульби батату рекомендують як ефективний лікувальний засіб за шлунково-кишкових захворювань. Бульби використовують за безсоння, хронічної втоми, клімаксу, застудних захворювань. Батат відмінний засіб від застою молока в породіль. У китайській медицині батат називають плодом довголіття і вважають, що він має протиракову активність (особливо за раку молочної залози й товстого кишківника), стимулює активність печінки та нирок, лікує грип, дуже корисний для літніх здорових людей як загальнозміцнювальний засіб.

Солодка картопля продукує більше біомаси й поживних речовин на гектар, ніж будь-яка інша продовольча культура у світі.

Солодка картопля — джерело алкоголю, її ферментують для виготовлення японського спирту (відомий як imo-jōchū).

Натуральні волокна батату застосовують у біологічно розкладному пластику (полімолочна кислота біопластику) під час виробництва автомобілів «Тойота». У Південній Америці сік червоної солодкої картоплі в поєднанні з соком лайма використовують як барвник для тканин.

Література

  1. The Sweetpotato / Ed. by G. Loebenstein, G. Thottappilly. Dordrecht : Springer, 2009. P. 9‒10.
  2. Roullier C., Kambouo R., Paofa J. et al. On the Origin of Sweet Potato (Ipomoea batatas (L.) Lam.) Genetic Diversity in New Guinea, a Secondary Centre of Diversity // Heredity. 2013. № 110. P. 594–604.
  3. Bleske N. Ipomoea batatas. Agricultural Science Monograph. Cali : Colegio Bolivar, 2016‒2017. 24 p.
  4. Ipomoea batatas // Un Mondo Ecosostenibile dentro i codici della Natura. 2018. URL: https://antropocene.it/en/2018/11/18/ipomoea-batatas/
  5. Ipomoea batatas (sweet potato) // CABI. Invasive Species Compendium. 2022. URL: https://www.cabi.org/isc/datasheet/28783
  6. Ipomoea batatas (L.) Lam // Plants of the World online. URL: https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:1101088-2/

Автор

Т. С. Двірна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Двірна Т. С. Батат // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батат (дата звернення: 11.05.2024).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.11.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶