Антидепресанти

Антидепреса́нти (від анти… і депресія) — психотропні лікарські засоби, які застосовують насамперед для лікування депресивних розладів різного генезу, а також інших хворобливих станів, серед яких: дистимія, тривожні розлади, хронічний біль, мігрень, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, залежності, розлади сну тощо).

У депресивного хворого антидепресанти здатні поліпшити настрій, редукувати тугу, млявість, апатію, тривогу, занепокоєння, дратівливість, емоційне напруження, підвищити психічну активність; нормалізувати апетит, а також фазову структуру і тривалість сну.

Антидепресанти впливають на моноамінергічні системи мозку (норадренергічні, дофамінергічні, серотонінергічні), блокуючи нейрональне захоплення моноамінів (норадреналін, дофамін, серотонін), інгібіруванням ферменту моноаміноксидази (МАО), зв’язуванням із рецепторами моноамінів.

Найважливішими класами антидепресантів є:

неселективні інгібітори МАО, які гальмують МАО А та МАО В (наприклад, ніаламід, іпроніазид);
селективні інгібітори МАО, які діють на МАО А (моклобенамідітолоксатон);
неселективні блокатори зворотного захоплення моноамінів (іміпрамін, амітриптилін, доксепін та ін.);
селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (флуоксетин, циталопрам, флувоксамін та ін.);
агоністи рецепторів моноамінів — норадренергічні й специфічні серотонінергічні антидепресанти (наприклад, міансерин);
специфічні серотонінергічні антидепресанти (наприклад, тразодон, нефазодон) та ін.

Сучасна класифікація антидепресантів досить заплутана, назви не завжди і не повністю відображають особливості дії окремих груп препаратів. Сучасні антидепресанти мають більше трьох механізмів дії, генеруючи комплексний мультимодальний лікувальний ефект.

Номенклатура психотропних препаратів базується на їхній фармакологічній дії, значно спрощує розуміння ліків проти депресії, поділяючи всі антидепресанти на чотири групи за механізмом впливу:

1) рецептори;

2) ферменти;

3) транспортні протеїни;

4) мультимодальні препарати.

Усі антидепресанти мають майже однакову силу лікувального впливу, але відрізняються побічними ефектами. Вибір антидепресанту визначається тяжкістю та особливостями клінічного прояву депресивного розладу, особливостями попереднього лікування (ефективність, переносимість, дозування), наявністю супутньої соматичної патології та її лікуванням (взаємодія окремих ліків).

Література

Zohar J., Nutt D., Kupfer D. et al. A Proposal for an Updated Neuropsychopharmacological Nomenclature // European Neuropsychopharmacology. 2014. № 24 (7). P. 1005–1014.
Zohar J., Stahl S., Moller H. et al. A Review of the Current Nomenclature for Psychotropic Agents and an Introduction to the Neuroscience-based Nomenclature // European Neuropsychopharmacology. 2015. № 25 (12). P. 2318–2325.
ATC / DDD Index 2020 // WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology. URL: https://www.whocc.no/atc_ddd_index/

ENCP. URL: https://www.ecnp.eu/

Автор ВУЕ

О. О. Хаустова

О. С. Чабан

Покликання на цю статтю: Чабан О. С., Хаустова О. О. Антидепресанти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антидепресанти (дата звернення: 12.05.2024).