Банан
Бана́н (Musa) — рід багаторічних трав’яних рослин родини бананові.
Зміст
Таксономія і характеристика
Рід налічує 40‒80 видів. Рослини 2‒9 м заввишки, що створює хибне уявлення про належність бананів до деревних видів. Найвищою рослиною роду вважають банан юньнанський (Musa itinerans), зокрема його варіацію банан юньнанський гігантський (Musa itinerans var. gigantea) заввишки до 12 м. Підземні стебла (бульбоцибулини) кореневищні, короткі, псевдостебла скупчені. Розмір «крони» — до 6 м. Листкові пластинки нелопатеві, (старі листки часто розщеплюються до середньої жилки), довгасті або довгасто-еліптичні, м’які, гладкі, з паралельним жилкуванням. Листкорозміщення спіральне. Зазвичай листки зелені, у деяких сортів червонуваті знизу; неміцні (за сильного вітру легко пошкоджуються, рвуться по жилках, що є адаптацією до виживання в умовах тропічного клімату). Старе листя внизу стовбура банана засихає, щойно виростають нові листки вгорі стебла. Суцвіття прямостійні, нагадують видовжену бруньку, фіолетові або зелені, утворені чоловічими й жіночими квітками. Маточкові (жіночі) квітки скупчені, численні; тичинкові (чоловічі) більш дрібні, їхні приквітки перекриваються, утворюючи брунькоподібну масу на верхівці суцвіття. Усі квітки трубчасті, неправильної форми, тричленні, зрослопелюсткові. Тичинок 6, одна з них недорозвинена й не має пиляків. Гінецей синкарпний, зав’язь трикамерна. Квітування чоловічих квіток швидке, після чого пелюстки опадають, відкриваючи частину суцвіття. Квітки розташовані ярусами. Квітування починається на 8‒10 місяці фази активного росту рослини. Квітують або вночі (запилення — кажанами), або рано-вранці (у запиленні беруть участь птахи, дрібні ссавці). Плід — циліндрична ягода, зазвичай увігнута, 20‒35 см завдовжки, 2‒8 см завтовшки, м’ясиста, м’яка. Колір шкірки плодів бананів залежно від сорту — жовтий, зелений, червоний, сріблястий. М’якоть — переважно біла. Плоди культурних сортів не мають насіння. У природі банани розмножуються вегетативно або насінням.
Географічне поширення та екологія
Види роду поширені в тропічній Південній Азії, на островах Малайського архіпелагу, Новій Гвінеї, у північно-східній Австралії, на островах Тихого океану. Західніше поширений банан Маклая (Musa maclayi) (Нова Гвінея, Таїті, Нова Каледонія, Фіджі, Гавайські острови). Крайня південна межа поширення банана проходить у Квінсленді. Центром походження, видового різноманіття банана і його культурних форм вважають півострів Індокитай, де відомо близько 20 видів, і острови Малайського архіпелагу з дещо меншою кількістю таксонів. Окремі види банана трапляються в теплих субтропічних районах. Банани — теплолюбні, віддають перевагу добре зволоженим місцям, деякі види зростають на висоті 2 000 м н.р.м. Оптимальна температура росту й плодоношення становить +25‒35 оС.
Використання
Налічують близько 500 сортів, більшість — з неїстівними плодами. Найпоширенішими сортами є бебі-банан (пальчиковий, або міні); синій банан острова Ява; банан Барро; банан Кавендіш (Cavendish); банан Мансано (Manzano); банан Плантайн (Plantain); червоний банан тощо. Банани мають важливе економічне значення у вологих тропіках. Плоди кількох видів їстівні; солодкі або крохмалисті, їх споживають сирими або вареними. У деяких країнах (Еквадор, Бурунді, Самоа) банани є одним із основних джерел харчування. Банани, які використовуються в Північній Америці, майже завжди є солодкими плодами, які імпортують з Центральної Америки для вживання в сирому вигляді або для приготування. Їстівні сорти поділяються на десертні та плантайні (потребують термічної обробки). Десертні сорти містять низку мікро- та макроелементів (калій, кальцій, натрій, цинк, залізо, мідь, фосфор, магній), вітамінів (B1, B2, B3, B9, A, C, E, PP), необхідних організму. Банани є нежирним, високоенергетичним, поживним продуктом, здатним швидко підвищувати рівень цукру в крові. Завдяки багатому хімічному складу банани використовують в народній медицині — під час лікування гіпертонії, депресії, печії, захворювань нирок, печінки, анемії, атеросклерозу, закрепу. За цукрового діабету рекомендовано вживати лише недостиглі плоди, оскільки банани характеризує високий вміст фруктози, цукрози й глюкози, тобто речовин, які здатні швидко підвищувати рівень цукру в крові. Також не рекомендовано споживати цей продукт за ішемічної хвороби, тромбофлебіту. Виведення рідини з організму, якому сприяють банани, може призвести до згущення крові й тромбозу. Надмірне вживання може спричинити гіпервітаміноз вітаміну К. Деякі види є важливими джерелами волокна, особливо абака. Псевдостебла використовують для будівництва плотів, виготовлення подушок для сидінь, а в західній Африці — для риболовецьких знарядь, на Філіппінах — для пошиття одягу. Низку сортів роду вирощують як декоративні рослини в субтропічних і тропічних регіонах. Крім того, рослини бананів мають багато інших застосувань у тропіках: бананове листя використовують для обгортання тощо; бульбоцибулини, внутрішню частину псевдостебел і бруньки тичинкових квіток вживають у їжу.
Додатково
Рід банан став відомий ботаніці за культурним екземпляром, описаним К. Ліннеєм 1753 в першому виданні його знаменитої праці «Species Plantarum», названий ученим бананом райським. У другому виданні своєї розвідки (1763) Лінней додав банан брамінів, або банан мудреців (Мusa sapientum), що теж належить до культурних сортів. У науковій літературі під обома назвами довгий час фігурували культурні сорти різного походження. За сучасними уявленнями, більшість культурних сортів є результатом тривалого відбору мутаційних форм банана загостреного (Мusa acuminata) та його схрещування з бананом Бальбіса (Мusa balbisiana). До 1948 систематика культивованих бананів була складною. Пізніше було з’ясовано, що більшість культивованих бананів є партенокарпічними диплоїдами, триплоїдами й тетраплоїдами (2n = 22, 33, 44), отриманими або від Musa acuminata, M. balbisiana, або від гібридів між ними (M. paradisiaca). Найпоширенішими культурами бананів у Північній та Центральній Америці є триплоїдні раси Мusa acuminata (генотип AAA) і триплоїдний Мusa paradisiaca з двома наборами хромосом від Мusa acuminata та одним із Мusa balbisiana (генотип AAB). Ці два типи дуже схожі морфологічно; їх надійне розрізнення вимагає оцінки великої кількості ознак псевдостебла, черешка, квітконіжки, приквітків тичинкових квіток, тичинкових і маточкових квіток, більшість з яких дуже важко визначити за гербарними матеріалами. На думку М. Вавилова банан походить з Індокитаю і Малайського архіпелагу. Більшість науковців батьківщиною бананів вважає Азію, хоча були спроби довести, що банан зростав у Західній півкулі до часів ранніх досліджень. Відомостей на підтвердження цього недостатньо. Разом з тим, плоди диких азійських сортів роду мали насіння, американських — не мали. У своєму «Походженні культурних рослин» А. де Кандоль наголошує на малоймовірності того, що один і той же рід виник у двох дуже відокремлених частинах світу.
Література
- Simmonds N., Shepherd K. The Taxonomy and Origins of the Cultivated Bananas // Journal of the Linnean Society of London, Botany. 1955. № 55 (359). Р. 302‒312.
- Häkkinen M., Väre H. Typification and Check-list of Musa L. Names (Musaceae) with Nomenclatural Notes // Adansonia. 2008. № 30 (1). P. 63–112.
- The Biology of Musa L. (banana). [W. p.] : Office of the Gene Technology Regulator, 2016. 77 p. URL: https://www.ogtr.gov.au/sites/default/files/files/2021-06/the_biology_of_musa_l_banana.pdf
- Hinge V. R., Shaikh I. M., Chavhan R. L. et al. Assessment of Genetic Diversity and Volatile Content of Commercially Grown Banana (Musa spp.) Cultivars // Scientific Reports. 2022. № 12 (1). P. 1–16. URL: https://www.nature.com/articles/s41598-022-11992-1
- Sardos J., Breton C., Perrier X. et al. Hybridization, Missing Wild Ancestors and the Domestication of Cultivated Diploid Bananas // Frontiers in Plant Science. 2022. P. 1–17. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpls.2022.969220/full
- Musa Linnaeus // Flora of North America. URL: http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=1&taxon_id=121345
- Musa L. // Royal Botanic Gardens, Kew. Plants of the World Online. URL: https://powo.science.kew.org/taxon/urn:lsid:ipni.org:names:327926-2#distribution-map
Автор
Покликання на цю статтю: Двірна Т. С. Банан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банан (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
