Бананові

Бана́нові (Musaceae) — невелика палеотропічна родина однодольних рослин порядку імбироцвітих.

Таксономія і характеристика

Родина налічує два роди: банан і енсета (Ensete). Деревоподібні багаторічні трав’яні рослини, з потужним кореневищем і вкороченими бульбоподібними стеблами, які майже не виступають над поверхнею субстрату і несуть спірально розташовані великі листки з довгими піхвами. Піхви, охоплюючи одна одну, утворюють щільну багатошарову трубку псевдостебла, яка може сягати до 15 м заввишки. Справжні надземні стебла відсутні. Листки великі, до 3 м завдовжки й 0,5 м завширшки. Листки бананових розвиваються всередині піхви попереднього листка, згорнуті трубкою, і тому несиметричні. Зі зростанням кількості листків діаметр порожнини псевдостебла скорочується і асиметрія листка, що розвивається, збільшується. Від потужної головної жилки листкової пластинки майже під прямим кутом з однаковими інтервалами відходять бічні жилки, вздовж яких часто трапляються розриви, спричинені вітром чи дощем. У природі бананові майже завжди мають розірване листя. Листя бананових часто вкрите восковим нальотом. Продихи аномоцитного типу. Ростуть представники родини дуже швидко: 7‒8-метрові псевдостебла формуються за 8‒10 місяців, і в цьому віці рослини переходять у репродуктивну фазу. Листя перестає утворюватися. Точка росту, закладена в трубці листкових піхов, розвиває квітконосне стебло, яке швидко росте всередині псевдостебла, і через кілька тижнів вгорі, між листям, з’являється велике верхівкове суцвіття.

Після квітування і плодоношення вся надземна частина рослини відмирає. В основі псевдостебла банани утворюють бічні підземні пагони. Вони ростуть деякий час горизонтально, потім повертають до поверхні ґрунту і дають початок новим псевдостеблам з листям. Види енсети є монокарпічними рослинами. Вони зазвичай відмирають, не утворюючи нащадків. Відомі лише окремі випадки утворення вегетативного потомства у старих бульбоподібних стеблах енсети. Суцвіття бананових несе на потужній осі велике, щільне, покривне листя, розташоване спірально проти годинникової стрілки. У пазухах покривного листя бічні гілки суцвіття мають таку вкорочену прирослу вісь, що здаються поперечними виступами головної осі, які несуть два ряди квіток. Розвиток квіток починається праворуч, по черзі у внутрішньому й зовнішньому рядах. Квітки бананових зигоморфні, зазвичай одностатеві. У перших, нижніх парціальних суцвіттях розвиваються жіночі квітки, що дають плоди; у наступних — іноді обох статей, але не зав’язують плодів; потім, аж до верхівки, утворюються чоловічі квітки, які після квітування опадають.

Сегменти оцвітини в бананових пелюсткоподібні, білуваті або жовті, 5 із них зростаються разом, «одягаючи» квітку зовні. Вільним залишається один сегмент внутрішнього кола, звернений до осі суцвіття. У квітках бананових зазвичай 5 тичинок, шоста (біля основи вільної пелюстки) перетворена на стамінодій. У квітках енсети роздуті всі 6 тичинок. Тичинки мають 2 лінійні пиляки, що розтріскуються вздовж. Пилкові зерна великі, важкі, з безапертурною оболонкою. Гінецей синкарпний, із трьох плодолистків; зав’язь нижня, 3-гнізда, з численними анатропними (оберненими) насіннєвими зачатками. Стовпчик несе 3- або 6-лопатеву головчасту приймочку. У верхній частині зав’язі занурені септальні (розташовані в квітці) нектарники, що відкриваються біля основи стовпчика. Одна жіноча квітка в культурних бананів на добу продукує 0,10‒0,27 г нектару, а чоловіча — 0,42‒0,59 г.

Плід — ягода зі шкірястою оболонкою й соковитою м’якоттю та численним насінням. Плоди енсети сухі, нерозкривні. Деякі види бананових мають короткі, овальні, майже круглі або, навпаки, тонкі довгі, рогоподібно загострені плоди. Під час достигання плоди жовтіють або червоніють. Супліддя бананових може бути дуже велике. Наприклад, мадагаскарська енсета Перр’є дає супліддя вагою 25‒30 кг, що містить до 200 плодів, а супліддя культурних сортів банана може складатися з 300 плодів загальною вагою 50‒60 кг. У плодах бананових міститься 50‒100, інколи навіть до 200 насінин. Насіння сплющене, округле або неправильної форми, з твердою темно-коричневою або чорною оболонкою.

Географічне поширення та екологія

Бананові віддають перевагу сонячним, відкритим галявинам, лісовим узліссям, берегам річок. Утворюють зарості у вторинних формаціях, на вирубках, занедбаних плантаціях, узбіччях доріг. У глибині тінистих лісів вони перестають плодоносити й поступово гинуть. Виняток становить банан величезний (Мusa ingens), що росте в густих нотофагусових лісах у горах Нової Гвінеї. Його сіянці добре розвиваються і в густому підліску. Іноді причиною загибелі є конкуренція зі злаками, якої вони не витримують. У рослинних угрупованнях зі злаками краще за інші види співіснує банан Бальбіса (Мusa balbisiana) та енсета Омбле (Ensete homblei), що трапляються у світлих лісах і саванах. Запас води й поживних речовин у бульбоподібному стеблі допомагає видам енсети переживати посушливий період, рослини просто втрачають листя, іноді витримують навіть пожежі, зберігаючи точку росту, заховану в чохлі псевдостебла. Досить витривалі до посухи види банана, поширені в мусонному кліматі південно-східної Азії. Більшість бананів поширені в умовах вологого тропічного клімату, віддають перевагу невеликим висотам над рівнем моря. Водночас, є гірські види, які погано переносять вологий і спекотний клімат. Банан Маклая на невеликих висотах безнасінний, в горах на висоті 900–1100 м над р. м. утворює насіння. Банан величезний, що піднімається в горах Нової Гвінеї до 2100 м, гине від уражень грибами в посадках біля моря.

Первинним ареалом поширення є тропічні райони Африки, Азії, Австралії, Океанії; часто зберігаються навколо садів і плантацій у вологих тропіках; види широко інтродуковані (див. Інтродукція).

Використання

Банан — найважливіша культура тропічного землеробства. У багатьох країнах експорт бананів є основою економіки. Світове виробництво плодів становить близько 24 млн. т і переважно зосереджене в країнах Латинської Америки. Майже чверть урожаю припадає на Індію, Малайзію та Індонезію. Понад мільйон тонн бананів вирощують країни Африки. Створення витривалих сортів дало змогу просунути культуру бананів до 30° пн. ш. та 31 пд. ш. у теплі субтропічні райони, в Ліван, Іспанію, Флориду. На Канарські острови банани були завезені португальськими мореплавцями ще 1482. Плоди столових сортів містять близько 75 % води, 22 % цукру, 1,3 % білків, близько 10 % вітамінів. Вони є цінним дієтичним фруктом. Особлива група борошнистих сортів походить від банана Маклая, або океанійського (Musa maclayi, або M. fehi), поширеного на островах Океанії та в Австралії. Це овочеві сорти з помаранчевими плодами, м’якоть яких жовтого кольору, насіння теж їстівне. Важливою технічною культурою тропіків є абака. Міцне волокно з розщеплених піхов цих рослин, відоме як «манільська пенька», стійке до гниття і є цінною сировиною для виробництва канатів і технічних тканин. Подібне застосування має банан японський (Musa basjoo), з якого в Японії виготовляють різні плетені вироби. Енсета здута, або «абіссинський банан» (Ensete ventricosum), росте в тропічній Африці у вологих річкових долинах, на болотистих місцях і лісових галявинах, використовується як їстівна, овочева рослина. Молоді стебла й суцвіття запікають, молоді плоди маринують або їдять свіжими. Види родини мають значний потенціал як джерело лігноцелюлозних волокон і крохмалю з провідних пучків та псевдостебел рослин. Ці матеріали, які традиційно вважалися відходами, можуть бути використані для виробництва повністю біологічних композитів для заміни нафтових синтетичних пластмас в деяких галузях, таких як пакування, автомобільна промисловість та імплантати. Волокна бананових мають механічні, термічні й фізико-хімічні властивості конкурентні до інших натуральних волокон, таких як сизаль, хенекен, фіке, джут.

Додатково

Банани зі звисаючими суцвіттями розквітають увечері, а енсета — опівночі. Квітки мають специфічний запах, що приваблює кажанів. Банани з прямостійними суцвіттями розквітають вранці, їх запилюють переважно яскраві птахи — нектарниці (Nectarinia calcostetha) й дрібні ссавцітупаї. Банани з вертикальними суцвіттями, які квітують вдень, мають квітки, позбавлені запаху, виділяють рідкіший нектар. Судини провідної системи мають поперечні стінки з простою перфорацією або закінчуються косою стінкою з драбинчастою перфорацією. Уздовж провідних пучків розташовуються ряди клітин з потовщеними стінками і включеннями кремнезему. Кристали кремнезему й оксалату кальцію дуже часто наявні й у звичайних паренхімних тонкостінних клітинах вегетативних органів. Клітинний сік, що витікає внаслідок порізу псевдостебла, окислюючись на повітрі, стає буро-помаранчевим, а в деяких видів, наприклад, у банана Маклая, він постійно забарвлений у рожевий або фіолетовий колір завдяки вмісту антоціанів. У деяких видів розвивається лише один ряд квіток. Молоде суцвіття бананових має вигляд величезної нирки, де покривні листки зближені, складені черепичасто, як у видів енсети або в банана текстильного (Мusa textilis). У культивованих бананів листки повністю огортають бруньку. Ці листки можуть бути зеленими, але найчастіше рожеві або яскраво-червоні, пурпурні або з фіолетовим відтінком. Розкриваються вони по черзі, оголюючи квіти, число яких у дворядних парціальних суцвіттях іноді досягає 40. У сонячну спекотну погоду можуть розкриватися по 2‒3 бічні суцвіття, в дощову вони розкриваються мляво, по одному, з великими інтервалами. Покривне листя бананів опадає на другу добу, а в енсети зберігається й у суплідді. Вісь суцвіття безперервно росте, міжвузля витягуються, і на кінці весь час залишається «нирка», розміри якої протягом квітування зменшуються. Стиглі плоди банана схизокарпного (Мusa schizocarpa), що росте на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї, здатні розтріскуватися. Ця рідкісна особливість бананових відображена у видовій назві, яка буквально означає — «з плодом, що розтріскується». Іноді розкриваються і плоди банана оксамитового.

Література

  1. Andersson L. Musaceae // Flowering Plants Monocotyledons. 1998. Vol. 4. P. 296‒297.
  2. Castañeda Niño J., Mina Hernandez J., González A. Potential Uses of Musaceae Wastes: Case of Application in the Development of Bio-Based Composites // Polymers. 2021. № 13 (11). Р. 1–34. URL: https://www.mdpi.com/2073-4360/13/11/1844
  3. Whittemore A. T. Musaceae // Flora of North America. URL: http://www.efloras.org/florataxon.aspx?flora_id=1&taxon_id=10588

Автор

Т. С. Двірна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Двірна Т. С. Бананові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бананові (дата звернення: 10.05.2024).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.11.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶