Теракота

Теракота. Теракотова модель двоповерхового будинку Мінойської культури в експозиції Археологічного музею у м. Іракліоні, Греція

Теракота. Теракотові труби античного водогону м. Ефеса (тепер Туреччина)

Терако́та (італ. terra cotta — земля, глина обпалена) — вид кераміки, вироби з випаленої глини, неглазуровані, з кольоровим пористим черепком: технічні вироби (труби), посуд, вази, іграшки, скульптура, кахлі, облицювальні плитки, черепиця, цегла, архітектурні деталі тощо.

Теракоту виготовляють із червоної глини, багатої на залізо; вироби формують вручну або у спеціальних формах; випалюють одноразово за невисоких температур (900–1 000 °С). Після випалу теракота набуває характерного кольору з широким діапазоном тонів від світло-коричневого, жовтуватого, червоного до чорного і виразної фактури від грубозернистої до тонкої із суцільним або частковим поліруванням.

Вироби із теракоти відомі з доби неоліту й поширені у більшості культур народів світу. В Україні теракоту, зокрема й архітектурну, виробляли з часів Давньої Русі. Її застосовували в опорядженні фасадів та інтер'єрів (теракотові орнаментальні рельєфи, скульптура). Значного поширення теракотові вироби, деталі, елементи набули в архітектурі стилів історизму, модерну, радянського ретроспективізму 1940-х — 1950-х.

У 21 ст. теракоту застосовують як побутову й будівельну кераміку.

Література

Килессо С. Керамика в архитектуре Украины. Киев : Будівельник, 1968. 104 с.
Скибицька Т. Теракота // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 286.
Мотиль Р. З історії розвитку теракоти на теренах України // Народознавчі зошити. 2012. № 3. С. 517–529.
Савельєва К. Теракоти в культовій практиці еллінів Нижнього Подністров’я (VI–I ст. до н. е.) // Емінак. 2018. № 3 (2). С. 16–22.

Галерея

Теракота. Фото Вечерського В. В.

Теракотове обличкування дерев'яних конструкцій етруського храму в експозиції Етруського музею у м. Римі
Теракотові піфоси для зберігання продуктів харчування в Херсонесі Таврійському (Україна)
Теракотова модель візантійського храму в музейній експозиції Судацької фортеці (Україна)
Теракотові вироби й архітектурні деталі в декорі фасадів споруди стилю історизму (Вірменської церкви у м. Чернівцях, Україна)

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Теракота // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Теракота (дата звернення: 9.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.02.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Теракота

Література

Галерея

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України