Бенгальська затока
Бенга́льська зато́ка — частина Індійського океану в північно-східній частині.
Зміст
Географічне положення
На заході обмежена півостровом Індостан. Східна межа, що проходить від мису Негрейс у М’янмі через найбільші Андаманські острови, проведена до точки, розташованої на острові Малий Андаман, далі — уздовж південно-західного кордону Андаманського моря. Південна межа проходить по лінії між Сангаман-Канда (крайня східна точка на острові Шрі-Ланка) і найпівнічнішою точкою острова Суматра.
Загальна характеристика
Найбільша затока Світового океану. За гідрологічними, гідрохімічними та гідрометеорологічними параметрами належить до морів.
Площа — близько 2 172 тис. км2. Ширина — 1 610 км. Середня глибина — 2 600 м, максимальна — 4 694 м.
Геологічні особливості
Фундаментом Бенгальської затоки є Індостанська плита, яка є частиною великої Індо-Австралійської плити, що має певний рух на північ, занурюючись під Бірманську мікроплиту з утворенням Яванського жолоба. Тертя двох плит збільшує тиск і температуру в надрах Землі, що призводить до утворення вулканів і землетрусів. 2004 викид накопиченої у цій зоні напруги зумовив потужний підводний землетрус і утворення цунамі, що (за різними оцінками) забрало життя від 225 до 300 тисяч осіб.
Клімат
Переважна частина акваторії Бенгальської затоки лежить в субекваторіальному кліматичному поясі. Належить до зони мусонної (див. Мусон) циркуляції повітря. Мусони, що виникають в області низького тиску (утворюються влітку в північній півкулі над Перською затокою), дмуть із південного заходу (океанічний мусон). Мусони, що виникають в області високого тиску (утворюється взимку над Тибетським нагір’ям), дмуть із північного сходу (континентальний мусон). Проходження океанічного мусону над Гімалаями викликає найбільшу кількість опадів у світі.
На цей регіон припадає лише 7 % тропічних циклонів у світі. Однак тут виникають одні з найсмертоносніших циклонів, оскільки вони накривають дуже густо населені райони.
Гідрологічний режим
Сезонні зміни напряму вітру в Бенгальській затоці викликають різну циркуляцію поверхневих вод. Навесні спостерігається антициклонічна циркуляція поверхневих вод, які на півдні зливаються з Північною пасатною течією, що рухається у східному напрямку. Восени напрям циркуляції поверхневих вод змінюється на зворотний — утворюється кругова течія проти годинникової стрілки з меншою швидкістю в центральній та східній частинах затоки.
Рясні осінні дощі збільшують материковий стік річок, що впадають у Бенгальську затоку: Ганг, Брахмапутра та Мегхна, Крішна, Годаварі, Кавері, Маханаді, Іраваді. Це спричиняє розпріснення морської води: восени на заході затоки солоність води у поверхневому шарі знижується на паралелі 17° пн. ш. від 33–34 ‰ до 18 ‰ (переважно біля берегів). У посушливий період спостерігається підйом до поверхні солоніших глибинних вод — 34 ‰. Температура води на поверхні: взимку 25–27 °С, влітку — до 28 °С.
Тваринний світ
Бенгальська затока є однією з 64 найбільших морських екосистем світу. Тут мешкає багато зникаючих та вразливих видів. Біологічне різноманіття представлено кораловими рифами, мангровими лісами, місцями нересту і нагулу риби, естуаріями річок.
Іхтіофауна: вітрильникові риби, баракудові, тунець (смугастий, жовтоперий), індо-тихоокеанський горбатий дельфін, кит Брайда та інші види морських тварин.
Екологічні проблеми
Серед головних екологічних проблем:
- втрата й деградація місць поширення мангрових заростей;
- деградація коралових рифів;
- загибель та пошкодження морських водоростей.
Основні транскордонні проблеми стосовно якості води — її забруднення: патогенами та органічними речовинами, що надходять зі стічними водами, прибережних територій; нафтопродуктами; важкими металами, твердими відходами. Головні причини:
- збільшення щільності населення прибережних районів та урбанізація;
- підвищення споживання;
- нестача коштів, що виділяються на управління відходами;
- міграція промисловості до країн регіону.
Рекреація
У морському заповіднику Гахірматха біля берегів Індії забезпечено захист місць кладки яєць оливкової морської черепахи. Діють Нікобарський біосферний заповідник, національний парк Сундарбан — найбільший мангровий ліс і природне місце проживання бенгальського тигра.
Уздовж затоки розташований один із найдовших морських пляжів у світі — Кокс-Базар.
Значення
Бенгальська затока знаходиться в центрі двох великих економічних блоків — SAARC (Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії) та ASEAN (Асоціація держав Південно-Східної Азії).
Впливає на функціонування великих портів на узбережжі Індії (Колката, Ченнаї, Вішакхапатнам), Бангладеш (Читтагонг, Монгла) та розвиток південного регіону Китаю, що не має виходу до моря.
Китай, Індія та Бангладеш уклали угоди про військово-морське співробітництво з Малайзією, Таїландом та Індонезією для розширення співпраці у боротьбі з тероризмом у відкритому морі.
Продукція рибальства в Бенгальській затоці сягає 6 млн т на рік (понад 7 % світового вилову).
На шельфі виявлено значні поклади нафти і природного газу.
Література
- Limits of Oceans and Seas. Special Publication № 23. 3rd ed. Monte-Carlo : International Hydrographic Organization, 1953. 38 p.
- Curray J. R., Moore D. G. Growth of the Bengal Deep-Sea Fan and Denudation in the Himalayas // Geological Society of America Bulletin. 1971. Vol. 82 (3). P. 563–572.
- Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 255 с.
- Misachi J. Bay of Benglal // World Atlas. 2021. URL: https://www.worldatlas.com/bays/bay-of-bengal.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Бенгальська затока // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенгальська затока (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
