Божество
Божество́ — термін на позначення Бога, богів, інших надприродних сил, істот, сутностей, які є об’єктом пошанування і поклоніння.
У широкому розумінні — синонім поняття «Бог». Разом з тим у філософському та богословському дискурсах наявні численні підходи до розмежування понять «Бог» і «божество». Жоден із них не є загальноприйнятим.
Зміст
У християнстві
У перекладах Старого Завіту термін трапляється у поодиноких випадках. Наприклад, у Книзі пророка Даниїла (Дан. 11:36–37), де йдеться про амбіції царя звеличитися «понад усяке божество».
У текстах Нового Завіту також вживається рідко й несе розбіжні конотації:
- може стосуватися «істинного Бога»: до прикладу, йдеться, що Божество не подібне «до золота, або срібла, або каміння — мистецького витвору та вигадок людини» (Дії 17:29), а в Христі «тілесно перебуває вся повнота Божества» (Кол. 2:9);
- також і язичницьких богів, ідолів.
Від 4 ст. термін увійшов в активніший вжиток, особливо у спадщині каппадокійців — Василія Великого, Григорія Нисського, Афанасія Великого. Стосується Бога, Святої Трійці; позначає «одне з імен Божих», кожну з іпостасей окремо («Божество Отця», «Божество Сина») і водночас єдність їхньої природи, Божественну енергію, непізнаванну та неозначувану сутність Бога; вказує на присутність Божественного єства, спосіб буття та об’явлення Трійці для людини тощо.
У філософії
За гіпотезою філолога й історика філософії В. Єгера (1888–1961; Німеччина — США), вже на початках античної філософії Анаксимандр з Мілета вжив термін «божество» як філософське поняття (на відміну від богів давньогрецьких міфів). Учення про єдине досконале Божество розвивали Геракліт із Ефеса, Ксенофан із Колофона. Останній міркував про перевагу вічного, єдиного та однинного Божества над силою богів Гомера та Гесіода, Його неподібність ані до традиційних богів, ні до людей. Термін «божество» увійшов у традицію платонізму й неоплатонізму.
Майстер Екгарт розрізняв два модуси Абсолюту: Божество (як Сутність) і Бог (Божество, явлене людині, або Божество, що отримало образ). Цю ідею філософи зберегли та інтерпретували у наступні віки. Так, С. Франк, розрізнюючи Бога і Божество, розумів під Богом форму об’явлення Божества: у контексті співвідношення «Я–Ти» Божество відкривається як «Ти», Бог. Божество «висвітлює крізь усе суще», але залишається для людини незбагненним і неосяжним, безумовно Іншим.
У релігієзнавстві
У релігієзнавстві термін «божество» часто відносять до численних богів архаїчних і ранньоетнічних язичницьких релігій (див. Язичництво) на протиставлення єдиному Богу авраамічних релігій. Такі божества наділені обмеженою, а не абсолютною владою (над певними силами, природними стихіями, територіями, мистецтвами, тощо), зооморфною чи антропоморфною зовнішністю та особистісними якостями, є персоніфікацією природних або соціальних явищ. Позбавлені атрибутів, приписуваних Єдиному Богу (всемогутність, всюдисутність, безкінечність, вічність). Можуть бути доброзичливими чи лихими до людини, потребують вшанування і пожертв, святилищ і жерців, покликаних служити, розпізнавати і тлумачити їхню волю. Відтак розрізняють божества вищі й нижчі, головні (верховні) й другорядні, небесні та хтонічні, а також за сферою діяльності — творців, захисників, охоронців, покровителів (стихій, ремесел), суддів і вершителів долі, втілення досконалостей (мудрості, знань, вроди, чеснот) тощо.
Також термін «божество» застосовують на позначення обожнених правителів, героїв; об’єктів або істот (наприклад, тварин), пошанованих як священні.
Поряд із тим поняття «Бог», «Божество» можуть вживати і як синоніми.
Джерело
- Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов / Пер. Р. Турконяка. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2020. 1172 с.
Література
- Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Яропювця. Київ : Знання України, 2006. 1200 с.
- Jaeger W. Die Theologie der fruhen griechischen Denker. Stuttgart : Kohlhammer, 2009. 310 р.
- Еліаде М. Трактат з історії релігій / Пер. з фр. О. Панича. Київ : Дух і Літера, 2016. 520 с.
- Армстронг К. История Бога / Пер. с англ. К. Семенова. 8-е изд. Москва : Альпина нон-фикшн, 2017. 504 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Божество // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Божество (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
