Авраамічні релігії

Авраамі́чні релі́гії — загальне найменування монотеїстичних релігій (передусім юдаїзму, християнства та ісламу), які визнають однією з ключових постатей у поширенні єдинобожжя патріарха (пророка) Авраама. До авраамічних релігій також зараховують караїзм, друзизм (див. Друзи) та деякі ін.

Послідовники цих релігійних учень вважають праотцем народів і взірцем відданоcті патріарха Авраама, що повірив у єдиного Бога й уклав із ним завіт (союз, угоду). Авраамічні релігії справили суттєвий вплив на формування віровчень деяких релігій, які не відносять до авраамічних, зокрема віри бахаї і єзидизму.

Авраамічні релігії мають багато спільних рис. Усі вони є монотеїстичними. Їм властивий креаціонізм — уявлення про створення світу з нічого. Авраамічні віровчення спираються на протиставлення сакрального й профанного, божественного й людського, духовного й тілесного. В основі догматів авраамічних релігій лежить акт одкровення — особливий духовний досвід їхніх засновників (Мойсея у юдаїзмі, Ісуса Христа у християнстві й пророка Мухаммада в ісламі), що полягає в декларованому ними спілкуванні з Богом. Віровчення кожної з авраамічних релігій ґрунтується на текстах Священних писань [Танах (Старий Завіт) у юдаїзмі, Біблія (Старий і Новий Завіт) у християнстві, Коран в ісламі]. В ісламі особливу роль поряд із Священним писанням відіграє також Священний переказ (Сунна) — зібрання оповідей про життя пророка Мухаммада і його висловлювання з питань, не висвітлених у тексті Корану. Священний переказ поряд із писанням відіграє важливу роль також у християнстві (Священне передання) і юдаїзмі (Усна Тора). Окремі напрямки в авраамічних релігіях визнають авторитет лише Священних писань, заперечуючи значення Священного переказу (караїзм у юдаїзмі, більшість протестантських течій в християнстві, див. Протестантизм). Авраамічні релігії є догматичними, оскільки кожна з них має систему положень, які визнаються незаперечними й не підлягають критиці. У текстах авраамічних релігій час є лінійним: події розгортаються від створення світу до його кінця, на уявлення про кінець світу й подальшу долю людства накладається ідея месіанізму. В есхатології християнства й ісламу, на відміну від юдаїзму, присутній мотив боротьби месії з дияволом (Антихристом, Даджалем).

У сучасному світі авраамічні релігії є найбільшими за кількістю прихильників. Лідери різних конфесій авраамічних релігій намагаються впливати на вирішення важливих соціально-політичних проблем, зокрема проблем екуменізму, мирного співіснування різних культур та релігій тощо.

Література

1. Авраамічні релігії в Україні: інкультураційні взаємовпливи та міжконфесійні відносини. Галич: Інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника «Давній Галич», 2014. 480 с.
2. Мурсалова А.С. Наследственное право в авраамических религиях // Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. № 14. С. 74-77.
3. Армстронг К. История Бога: 4000 лет исканий в иудаизме, христианстве и исламе / Пер. с англ. 8-е изд. Москва : Альпина нон-фикшн, 2019. 500 с.

Автор ВУЕ

• О. І. Предко

Покликання на цю статтю: Предко О. І. Авраамічні релігії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авраамічні релігії (дата звернення: 27.04.2024).