Анаксимандр Мілетський
Анаксимáндр (Анаксимандр з Мілета; грец. Ἀναξίμανδρος, бл. 610 до н. е. — між 547 і 540 до н. е., м. Мілет, тепер не існує, Туреччина) — мислитель докласичного періоду античної філософії, представник мілетської школи; Стародавня Греція. Учень Фалеса Мілетського, вчитель Анаксимена Мілетського.
|
Анаксимандр Мілетський (Ἀναξίμανδρος) | |
|---|---|
| Народження | 610/611«/611» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 610. |
| Місце народження | Мілет, Туреччина |
| Смерть | 546/540 |
| Напрями діяльності | філософія |
| Традиція/школа | Мілетська школа |
Життєпис
Про життя філософа відомостей небагато; більшість з них — з переказів Аристотеля та його наступника в Лікеї — Теофраста. Народився в Іонії (тепер — західне узбережжя Малої Азії), у м. Мілет. Був сином Праксіада, учнем, а також родичем і спадкоємцем Фалеса Мілетського. Згідно із «Судою» (візантійська енциклопедія 10 ст.), був також родичем мілетця, історика Анаксимандра, ймовірно, його двоюрідним братом або дядьком. Брав участь у політичному й законотворчому житті поліса. Керував апойкією (колоніальною експедицією) з Мілета до Аполлонії (тепер м. Созополь, Болгарія). Це дає підстави виснувати, що він був авторитетним громадянином поліса, брав активну участь у політичному житті. Багато подорожував, що було звично для мілетців — вправних моряків. Серед учнів Анаксимандра — Анаксимен, Ксенофан Колофонський, Піфагор.
Основні ідеї
Ввів поняття першоначала всього сущого — архе (ἀρχή). Є автором першого в Греції філософського твору «Про природу». Започаткував тим традицію укладати філософські праці з такою ж назвою у давньогрецькій натурфілософії. У цьому трактаті Анаксімандр дав свою версію загальної історії космосу від моменту його виникнення з першоматерії до походження живих істот і людини; вперше запропонував геометризовану геоцентричну модель світу (див. Геоцентризм). Остання панувала в астрономії протягом всієї Античності й Середньовіччя до відкриттів М. Коперника.
На відміну від народних і поетичних уявлень (згідно з якими Земля «зростає» корінням з пекла) та космології Фалеса («плаває» у Світовому океані), космологія Анаксимандра описує Землю такою, що «висить» у безмежній безодні, знаходиться у постійному русі («ширяє») і займає лише малу частину Всесвіту.
За Анаксимандром, Всесвіт нескінченний у всіх напрямках і наповнений газоподібною матерією, позбавленою видимих якісних властивостей. Матерія перебуває у безперервному русі, що притаманний їй іманентно. Пізніші автори описують цю першоматерію як «безмежне» (апейрон) й безкінечне в часі; як «проміжну» речовину (напр., дещо середнє між вогнем і повітрям); або як «суміш» незліченних простих стихій. За космогонією Анаксимандра, спонтанний «вихор» розділяє апейрон на фізичні протилежності: гаряче й холодне, вологе й сухе тощо. Їхня взаємодія породжує різні стихії — землю, воду, повітря, вогонь, з яких утворюється шароподібний космос.
В історико-філософському дискурсі з ім’ям Анаксимандра пов’язані перші роздуми стосовно походження людини: «...Спочатку людина походить від тварин іншого виду, оскільки інші істоти швидко починають самостійно добувати собі їжу, сама тільки людина потребує тривалого годування грудьми. Через це, перша людина, будучи такою (якою вона є нині), ніяк не могла би вижити». Проте, йдеться не про еволюцію, а радше про походження видів.
Як учений, удосконалив гномон (запозичений з Вавилонії), був ініціатором його широкого використання. Ймовірно, встановиви один у м. Спарті. Уклав загальний нарис геометрії; першим накреслив географічну мапу ойкумени із використанням масштабування; побудував першу астрономічну сферу — модель-глобус небесної сфери, осягнув нахил зодіаку. Увів у натурфілософію поняття «закон», тим уперше застосував термін суспільної практики до природи та науки. Анаксимандру приписують одне з перших формулювань закону збереження матерії: «з тих же речей, з яких народжуються всі існуючі речі, в ці ж самі речі вони руйнуються згідно призначенню».
Праці
Крім трактату «Про природу», Анаксимандр, відповідно до «Словника Суди», є автором робіт «Сфера», «Про нерухомі тіла», «Про зірки», «Обертання Землі». Більшість праць мислителя втрачена.
Визнання
Один із чільних представників мілетської школи та іонійської філософії. Космогонічні погляди Анаксимандра, ідея виникнення та еволюції першооснови вплинули на розвиток давньогрецької науки. Праця «Про природу», написана прозою на відміну від передуючих філософських поем, стала прототипом філософських трактатів і подала приклад для наслідування.Спадщина давньогрецького натурфілософа не лишилася у забутті — ті чи інші фрагменти з неї в різний спосіб інтерпретували Б. Рассел, Ф. Ніцше, М. Гайдеггер.
Література
- Rovelli C. The First Scientist: Anaximander and His Legacy. Yardley : Westholme Publishing, 2011. 256 p.
- Меленко С. Г. Формування філософсько-правових констант у рамках філософії мілетського періоду на прикладі творчості Анаксімена // Наше право. 2016. № 2. С. 173–178.
- Gregory A. Anaximander: A Re-assessment. London; New York : Bloomsbury Academic, 2016. 312 p.
- Ляпустин А. Г. Соотношение предела и беспредельного в ранней греческой философии // Приволжский научный вестник. 2017. № 3. С. 46–51.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Анаксимандр Мілетський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анаксимандр Мілетський (дата звернення: 2.05.2024).
Оприлюднено: 04.09.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
