Атрибут
Атрибýт (від лат. attributum — додане, з лат. attribuere — надавати, наділяти, постачати) — у загальному розумінні — необхідна, невід’ємна властивість предмета або явища.
Багатозначний термін:
1) У філософії — суттєва, основна властивість, те, що істотно виражає природу явища і є достатнім для його ідентифікації. Поняття «атрибут» упровадив Аристотель. Протилежне за змістом до таких понять як «акциденція» і «модус», які позначають випадкові, минущі, несуттєві, мінливі стани предмета або явища. Термін набув широкого використання у філософії Середньовіччя та Нового часу. Так, на думку Р. Декарта, атрибут — основна властивість субстанції. Атрибут матеріальної («першої») субстанції — протяжність, духовної («другої») субстанції — мислення. На думку Г. Ляйбніца, серед багатьох атрибутів субстанції, яка постає єдністю суб’єкта та предиката, речі та властивості, існує один головний, який максимально виражає її сутність. Б. Спіноза постулював буття єдиної субстанції — природи, атрибутами якої називав протяжність і мислення. Атрибут для нього — це те, у який спосіб розум осягає сутність абсолютного, вміст субстанції. Кожен атрибут, на думку філософа, нескінченний. Г. Гегель розумів під атрибутом абсолютне в певній визначеності як предмет зовнішньої рефлексії. Французькі матеріалісти 18 ст. атрибутами матерії вважали протяжність і рух. Д. Дідро до згаданих атрибутів додав мислення. У філософії марксизму атрибутами матерії постали простір, час і рух. Поняття побутує і в сучасному філософському дискурсі (антропологія філософська, неотомізм, персоналізм тощо).
2) У міфології — особливі предмет, живі істота, природне явище, наділені незвичними (зокрема магічними) властивостями або ж унікальними рисами конкретного бога чи героя, з яким асоціювалися. Так, у давньогрецькій міфології кожен бог-олімпієць (див. Олімпійські боги) мав власні атрибути. Напр., атрибутами Зевса були щит і двостороння сокира, інколи орел, а також грім і блискавки; Афродіти — пояс і золота чаша з вином (в уявленнях греків, якщо відпити з неї, можна отримати вічну молодість); Афіни — сова, змія, егіда тощо.
3) У розвинутих релігіях — якість, невід’ємна властивість, істотна ознака сутності й діяльності Бога. Так, Біблія називає найголовнішими атрибутами Бога всюдисущість, усезнання, усемогутність, вічність, незмінність, праведність, справедливість, доброту та правду. Атрибути Бога у схоластиці — благість, велич, святість, премудрість, воля, істина, слава тощо; розумілися як взаємопов’язані (слава вічна, воля премудра та ін.).
У релігієзнавстві термін вживають на позначення істотних ознак статусу служителів культу (напр., обов’язкові елементи вбрання); типових предметів і символів, що супроводжують іконографічні зображення святих, тощо.
4) В образотворчому мистецтві — невід’ємна речова ознака героя, алегоричної чи символічної постаті. Та сама річ може бути атрибутом різних персонажів, а один персонаж мати кілька атрибутів (напр., атрибути козака Мамая — музичний інструмент, люлька, шапка, сумка тощо). Наявність атрибута має важливе значення для атрибуції творів образотворчого та декоративного мистецтва, особливо середньовічного.
5) У геральдиці — поняття, що охоплює всі якісні характеристики, необхідні для опису герба.
6) У граматиці — те саме, що й означення.
7) В інформатиці — властивість файлу; іменований елемент певного типу в класі, який використовують для представлення інформації про сутність, що моделюється; в об’єктно-орієнтованому програмуванні — ін. назва для поля класу; у реляційних базах даних — елемент даних у кортежі; у мовах програмування платформи Microsoft .NET Framework — засіб реалізації декларативності; у мовах SGML, HTML, XML тощо — частина тегу.
Література
- Santi-Mazzini G. Araldica: storia, linguaggio, simboli e significati dei blasoni e delle armi. Milano : Mondadori Electa, 2007. 593 р.
- Silverman A. Two Meanings of «Attribute» in Spinoza // Archiv für Geschichte der Philosophie. 2016. Vol. 98, Is. 8. Р. 55–88.
- Костюнина А. А. Функции Бога в философии Р. Декарта, Б. Спинозы, Г. Лейбница // Гуманитарный трактат. 2017. № 9. С. 103–105.
- Зінків І. Я. Козак-Мамай: герменевтичний аспект музичного образу // Культура України. Сер.: Мистецтвознавство. 2019. Вип. 63. С. 206–216.
- Терновая Г. А. Магические атрибуты в искусстве и представлениях народов Центральной Азии и Сибири // Народы и религии Евразии.
2019. № 3 (20). С. 139–159.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шліхта І. В. Атрибут // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атрибут (дата звернення: 30.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
