Абель, Карл Фрідріх
Абель, Карл Фрі́дріх (нім. Abel, Carl Friedrich; 22.12.1723, м. Кетен, тепер земля Саксонія — Ангальт, ФРН — 20.06.1787, м. Лондон, Велика Британія) — композитор, музикант (виконавець на віолі да гамба), педагог.
|
Абель, Карл Фрідріх (Abel, Carl Friedrich) | |
|---|---|
| Народження | 1723 |
| Місце народження | Саксонія-Ангальт, Німеччина |
| Смерть | 1787 |
| Місце смерті | Лондон, Велика Британія |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Життєпис
Першим учителем Абеля був батько — гамбіст і віолончеліст, який грав у Кетенській придворній капелі (є припущення, що саме для нього Й. С. Бах написав сюїти для віолончелі соло). Згодом Абель навчався в школі при церкві св. Фоми у м. Лейпцигу і, можливо, також брав уроки хорового співу, композиції у Й. С. Баха.
Творчість
1748–1758 Абель — соліст (на віолі да гамба) Дрезденської придворної капели під керівництвом Й.-А. Гассе.
З 1759 Абель — соліст придворної капели королеви Шарлотти в Лондоні. Разом із молодшим сином Й. С. Баха — Йоганном Крістіаном («лондонським Бахом»), який керував цією капелою,— Абель організував абонементні концерти (1765–1785) і виступав на них солістом.
У першій половині 1780-х Абель гастролював Німеччиною та Францією з концертними циклами «Професійні концерти», «Передплатні концерти». Його виконавська манера (грав на 6-струнній віолі да гамба без поділу на лади) вирізнялася інтонаційною чистотою й технічною досконалістю.
В Англії Абель активно займався композиторською і педагогічною діяльністю. Його твори належать до мангеймської ранньокласичної школи.
Автор симфоній, 6 симфонічних увертюр, концертів для клавесину, скрипки, віолончелі, флейти, тріо-сонат, сонат для віоли да гамба, струнних квартетів, численних п’єс, ансамблів, 2 опер, музики до театральних вистав.
Література
- Гинзбург Л. История виолончельного искусства. Москва:.Музгиз, 1957. 513 с
