Абракадабра
Абракада́бра — у сучасній мові — будь-який безглуздий набір слів або літер. У пізній Античності й Середньовіччі слово використовували як заклинання або напис на амулетах. Уперше згадується у 51 розділі віршованого трактату «Напучування в медицині» («De Medicina praecepta») (кінець 2 — початок 3 ст. н. е.), що приписують давньоримському лікарю Квінтові Серену Саммоніку, який рекомендує хворим на малярію носити амулет із цим словом, написаним 11 разів у вигляді перевернутого трикутника без останньої літери в кожному рядку (від ABRACADABRA в першому до A в останньому). Як напис, що начебто мав відганяти злих духів, поширюється у Середньовіччі. У Ранньому Новому часі абракадабра стає одним із найвідоміших заклинань, згадки про нього потрапляють до масової художньої літератури. Зокрема, у романі Даніеля Дефо «Щоденник року чуми» («A Journal of the Plague Year») про епідемію чуми 1655 в Англії (1722) засвідчено, що мешканці Лондона записували це слово у формі перевернутого трикутника на одвірках своїх будинків. Найімовірніша етимологія слова абракадабра — від арам. вислову «רבדכא בראא» («avra kedavra», однак літеру ב можна читати і як [v], і як [b]), що приблизно перекладають як «нехай сказане здійсниться». Інші пояснення походження вислову є зразками народної етимології. Слово «абракадабра» і співзвучні до нього часто вживають у художній літературі, кінематографі й текстах пісень з умовним значенням заклинання.
Література
- Grözinger K. E. Jüdisches Denken. Theologie, Philosophie, Mystik. Darmstadt, 2005. Bd. 2: Von der mittelalterlichen Kabbala zum Hasidismus, Wissenschaftliche Buchgesellschaft.
- Kushner L. The Book of Words: Talking Spiritual Life, Living Spiritual Talk. Woodstock, 2011.
