Абрам, Йосип
А́брам, Йо́сип (словен. Abram, Josip (Jože); псевдоніми — Козак Байда, Трентар, Мостар; 02.02.1875, с. Штаньєль, тепер місто, Словенія — 22.06.1938, м. Любляна, Словенія) — словенський письменник, перекладач.
|
Абрам, Йосип (Abram, Josip (Jože)) | |
|---|---|
| Псевдоніми | Козак Байда, Трентар, Мостар |
| Народження | 1875 |
| Місце народження | Штаньєль, Словенія |
| Смерть | 1938 |
| Місце смерті | Любляна, Словенія |
| Напрями діяльності | літературна творчість, драматургія, переклад |
Життєпис
Закінчив 1899 вищу духовну семінарію в м. Ґориці. Був священиком у селах приморської Словенії.
1895 у журналі «Дім і світ» («Dom in svet») опублікував перший оригінальний твір — романтичну баладу «Українець» («Ukrajinec»), позначену впливом творчості Т. Шевченка.
1898 в журналі для дітей «Янгелочек» («Angeljček») умістив переклад вірша С. Воробкевича «Рідна мова».
За мотивами давньої словенської історії та фольклору написав кілька народних драм, поставлених у різних театрах.
Широку популярність Абраму принесли словенські переклади творів Т. Шевченка. 1907 і 1908 в його перекладі у Любляні вийшов «Кобзар» у двох томах, до якого увійшли 43 твори, серед них — поеми «Тарасова ніч», «Катерина», «Іван Підкова», «Гайдамаки», «Гамалія», «Наймичка», «Іржавець», «Невольник», балади «Причинна», «Перебендя», послання «І мертвим, і живим…», вірші «Холодний яр», «Заповіт», «Якби ви знали, паничі», «Сон (На панщині пшеницю жала…)». Переклади Абрама відзначаються збереженням тропів і фігур оригіналу, семантичною точністю. На початку 20 ст. вони мали широкий резонанс як у Словенії, так і в Україні.
У своїх працях Абрам докладно висвітлив життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, схарактеризував його роль у тогочасному суспільному й культурному житті України. Завдяки працям Абрама і його перекладам поезія Т. Шевченка на початку 20 ст. стала визначним явищем літературного і суспільного життя Словенії.
Переклади
- Kobzar: Izbrane pesmi Tarasa Љevčеnka. Z zgodovinskim pregledom Ukrajine in pesnikovim ћivljenjepisom / рrevel Jos. Abram. Ljubljana, 1907.
- Kobzar Tarasa Љevčenka. II. Del. Hajdamaki: Poem z zgodovinskim uvodom o hajdamaљčini / рrevel in pojasnil Josip Abram. Ljubljana, 1908.
Література
- Гнатюк В. Cловінський переклад Шевченкових поезій // Літературно-науковий вісник. 1906. Т. 34, кн. 5.
- Ющук І. Український струмінь у словенській поезії XIX — початку ХХ ст. // Слов’янське літературознавство і фольклористика: республ. міжвід. зб. 1967. Вип. 3.
- Гримич В. За Кобзаревою луною. Стаття перша // Всесвіт. 1981. № 3.
- Гримич В. Подвиг перекладача // Україна. Наука і культура. 1981. Київ, 1982.
- Kragelj J. Josip Abram — Trentar: ћivljenje in delo. Koper, 2000.
- Vovko Andrej. "Abram Jože". Novi Slovenski biografski leksikon. Slovenska biografija. Ljubljana: ZRC SAZU, 2013.
