Абсолютне і відносне
Абсолю́тне і відно́сне — філософські категорії, що відбивають діалектичну єдність протилежностей, притаманних об’єктивній дійсності та пізнанню.
Абсолютне — самовизначене, те, що існує через себе, отже самостійне, безумовне, незмінне, безвідносне, незалежне. Разом з тим абсолютне означає й «досконале», «логічно завершене». Відносне — опосередковане, визначене через інше, існуюче через інше, отже залежне, несамостійне, а також змінне і незавершене. Абсолютне і відносне становлять діалектичну єдність протилежностей, притаманних об’єктивній дійсності та пізнанню. Будь-яка річ у певному відношенні виступає як визначена сама собою і незалежна, а в іншому — як зумовлена й опосередкована через інше. Немає таких речей, які були б у всіх відношеннях самостійними, неопосередкованими, як немає й таких, що цілком і повністю визначались би іншими.
Взаємозв’язок абсолютного і відносного у пізнанні інтерпретує вчення про абсолютну і відносну істини.
Література
- Мельниченко О. М. Поняття зміни в категоріальній системі наукового пізнання // Мультиверсум. Філософський альманах. 2006. № 57. С. 187–196.
