Аварці
Ава́рці (самоназва — аварал, маарулал) — етнос, один із корінних народів Дагестану (РФ). Поширений також у Чеченській республіці, Туреччині, прикордонних районах Грузії й Азербайджану.
Згідно з загальноприйнятою версією, назва походить від етноніму середньовічного племені аварів. До 20 ст. в етнографічній літературі та публіцистиці на позначення аварців також вживалася назва «лезгини», однак тепер цей етнонім використовується лише для означення одного з народів південно-східного Дагестану.
Аварці складають близько 30 % населення Республіки Дагестан (близько 850 тис. із 2 млн 910 тис., 2010, перепис), причому в багатьох гірських районах республіки вони становлять більшість. Найбільш гомогенним є населення Ахвахського, Гергебільського і Цунтинського районів Дагестану, де аварці складають 99,2–99,4 %. Чисельність аварців у рівнинних районах значно менша.
Більшість аварців мешкає в сільській місцевості та зберігає традиційний спосіб життя. Найпоширеніший рід занять — сільське господарство, зокрема вівчарство. За релігійними поглядами переважна більшість аварців — мусульмани-суніти. Мова аварців — аварська, яка входить до аваро-андійської групи нахсько-дагестанської мовної сім’ї.
Література
- Атаев Б. Аварцы: язык, история, письменность. Махачкала, 2005.
- Гаджиева М. Аварцы. История, культура, традиции. Махачкала, 2012.
