Августинський орден

Святий Августин і відлюдники (Св. Августин передає свій статут). Художник Гауденціо Феррарі, 1530—1540

Августи́нський о́рден (августинці; лат. Оrdo Augustiniani) — чоловічий католицький чернечий орден; послідовники «Статуту святого Августина».

Затверджений Папою Римським Александром IV 1256. У подальшому Августинський орден поділився на дві основні гілки з кількома конгрегаціями: 1) августинці-каноніки (регулярні каноніки, каноніки-обсерванти св. Августина) — дотримуються аскези, монастирського укладу, спільних піснеспівів; 2) августинські брати (орден пустельників св. Августина, августинці-ереміти). Монах-августинець М. Лютер став головним ідеологом Реформації в Німеччині.

На початку 15 століття монастирі Августинського ордену з’явилися в Україні.

Нині орден, за різними даними, налічує 5–10 тисяч членів і діє переважно в Латинській Америці, США, Німеччині, Польщі.

Література

1. Марру А. И. Св. Августин и августинизм. Москва : Мысль, 1998. 346 с.
2. Dodaro Robert. Christ and the Just Society in the Thought of Augustine. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 264 p.
3. Зайбт Ф. Блиск і вбогість Середньовіччя. Історія з початком і кінцем. Львів : Видавництво УКУ, 2010. 512 с.
4. Карпов К. Religio Augustini: Августин и духовность в ордене августинцев-еремитов // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2015. С. 375—390.

Автор ВУЕ

Є. А. Харьковщенко

Покликання на цю статтю: Харьковщенко Є. А. Августинський орден // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Августинський орден (дата звернення: 28.04.2024).