Конгрегація
Конгрега́ція ( лат. Соngregatio — з'єднання, зв'язок) — у широкому сенсі — об'єднання представників одного віросповідання або зібрання віруючих для спільного відправлення релігійної служби чи церемонії. У різних течіях християнства термін може вживатися на позначення співтовариств, спілок, структурних підрозділів, органів церковної влади, типу організаційного улаштування тощо.
У католицизмі — термін використовується для позначення:
1) об'єднання споріднених релігійних організацій, інституцій (наприклад, монастирів, що дотримуються одного статуту), або групи громад чи установ у єдиний структурний підрозділ (так, орден бенедиктинців складається із 18-ти конгрегацій);
2) церковних співтовариств вірян, пов’язаних формальною («урочистою») або неформальною («простою») пожиттєвою або тимчасовою обітницею, для проведення місіонерської, просвітницької чи благодійної діяльності;
3) центральних органів Римської курії з управління конкретними сферами діяльності Ватикану (так звані священні конгрегації, склад яких затверджує Папа Римський). Серед діючих (станом на 2020): Конгрегація доктрини віри, Конгрегація у справах єпископів, Конгрегація католицької освіти, Конгрегація Східних Церков тощо.
У протестантизмі — конгрегація — це насамперед форма організації і самоврядування громад. Передбачає їх автономію, виборність кліру, виключає будь-яку церковно-адміністративну централізацію і втручання світської влади в релігійне життя. Конгрегаціоналізм як організаційний принцип відображений у назві «конгреціоналістські церкви» (див. Конгрегаціоналісти).
У протестантських деномінаціях конгрегаціями називають місцеві (іноді — вищого рівня) наради теологів, служителів, довірених осіб з догматичних проблем (на відміну від синодів, які розглядають питання церковної діяльності назагал і в роботі яких можуть брати участь миряни).
Література
- Конгрегація // Юридична енциклопедія : у 6 т. / Відп. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. Т. 3. 792 p.
- Thompson D. M. The Decline of Congregationalism in the Twentieth-Century. London : The Congregational Memorial Hall Trust, 2002. 36 p.
- Отрош М. І. Завдання і компетенція конгрегацій Римської курії з управління Католицькою Церквою // Часопис Київського університету права. 2013. № 3. С. 348–351.
- Черенков М. Н., Бачинин В. А. Протестантская этика и дух постмодернизма. Киев : Книгоноша, 2015. 376 с.
- The Roman Curia // La Santa Sede. URL: http://www.vatican.va/roman_curia/index.htm
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Конгрегація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Конгрегація (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Стаття знаходиться на редагуванні
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
