Аврамеску, Георге
Авраме́ску, Гео́рге (рум. Gheorghe Avramescu) (26.01.1884, м. Ботошань, Румунія – 03.03.1945, м. Ясберень, Угорщина), військовий діяч, генерал армії (рум. general de armata) Королівства Румунія під час Другої Світової війни, учасник битви за Буковину 1941 та штурму Севастополя 1942.
|
Аврамеску, Георге (Gheorghe Avramescu) | |
|---|---|
| Народження | 26.01.1884 |
| Місце народження | Ботошань |
| Смерть | 03.03.1945 |
| Місце смерті | Ясберень |
| Місце поховання | Клуж-Напока |
| Alma mater | Вища військова школа в Бухаресті (тепер Національний університет оборони імені Кароля I) |
| Напрями діяльності | військова справа |
Життєпис
Народився в селянській родині. У 1906–1908 навчався в піхотній офіцерській школи в Бухаресті, яку закінчив у званні молодшого лейтенанта. 1911 підвищений до лейтенанта. 1913 брав участь у Болгарській кампанії в рамках Другої Балканської війни (див. Балканські війни 1912–1913), після закінчення якої вступив Вищої військової школи в Бухаресті (тепер Національний університет оборони імені Кароля І), у якій навчався у 1913–1915 і 1919–1920. 1915 отримав звання капітана. Брав участь у Першій світовій війні, інтервенції з метою повалення Угорської Радянської Республіки, а також у Другій світовій війні на боці Німеччини (1941–1945), а після державного перевороту 23 серпня 1944 — на боці Антигітлерівської коаліції.
2.03.1945 викликаний у штаб 2-го Українського фронту і заарештований за сфабрикованим звинуваченням в «зв’язках із німцями». 03.03.1945 в Бухаресті заарештовані також його дружина і дочка (дочка пізніше загинула на засланні). Після повернення А. Аврамеску (вдови Г. Аврамеску) до Румунії (1956) на її запит про долю чоловіка було надано офіційну відповідь про його загибель «унаслідок нальоту німецької авіації» на м. Ясберень 03.03.1945. У 1990-х встановлено факт його вбивства співробітниками НКВС.
1945 похований у м. Будапешті. Перепохований на військовому кладовищі у м. Клуж-Напоці 23.10.2000.
Діяльність
З 1916 брав участь у Першій світовій війні у званні капітана на посаді командира 9-ї роти 78-го піхотного полку 9-ї дивізії в Добруджі. Відзначився в битві за Бухарест в 29.11 – 03.12.1916 та під час відступу до Молдови. 1917 отримав звання майора. 1919 брав участь в інтервенції з метою повалення Угорської Радянської Республіки, після чого відновив навчання у Вищій військовій школі.
Після закінчення Військової академії (1920) повернувся до служби в дійсній армії, отримуючи чергові звання від підполковника (1923) до дивізійного генерала (1940).
Станом на початок війни проти СРСР на боці Німеччини Г. Аврамеску командував Гірським корпусом у складі 3-ї армії. Брав участь у поверненні Румунією Північної Буковини та в бойових діях у центральній і східній частині УРСР, Приазов’ї, Криму й на Кубані. У цей період підвищений у званні до коорпусного генерала.
З кін. 1943 — командувач III корпусу в Трансністрії, потім — VI корпусу, на чолі якого брав участь у боях проти Радянської Армії на терииорії сучасної Молдови. У серпні 1944, напередодні Яссько-Кишинівської операції Радянської Армії, прийняв командування 4-ю армією, що діяла проти 2-го Українського фронту. Унаслідок браку танкових і моторизованих частин зазнав поразки, після чого був усунутий від командування.
Після перевороту 23.08.1944, втрати влади маршалом І. Антонеску і переходу Румунії на бік Антигітлерівської коаліції король Міхай I призначив Г. Аврамеску командувачем 4-ю армією. У вересні 1944 боях у Трансільванії війська під командуванням Г. Аврамеску зупинили наступ німців і угорців на р. Муреш. 26.10.1944 румунські війська вийшли на довоєнний кордон з Угорщиною. Після звільнення Трансільванії від угорських військ отримав звання генерала армії.
У зв’язку з випадками мародерства з боку радянських військовослужбовців Г. Аврамеску увійшов у конфлікт із радянським командуванням, зокрема з маршалом Радянського Союзу Р. Малиновським. Унаслідок конфлікту Г. Аврамеску відсторонили від командування, що викликало падіння боєздатності 4-ї армії Королівства Румунія. Перед початком Бансько-Бистрицької наступальної операції Г. Аврамеску на короткий час повернувся до командування, проте не встиг узяти в ній участь — 02.03.1945, за тиждень до початку операції, він був заарештований, а 03.03.1945 — убитий.
Похований у м. Будапешті, Угорщина. Перепохований 2000 на військовому цвинтарі в м. Клуж-Напоці.
Нагороди і визнання
Під час Першої світової війни відзначений Лицарським хрестом Ордена «Зірка Румунії» (рум. Steaua Romaniei) зі стрічкою «За військову доблесть» (рум. Virtute Militara) і орденом «Румунської Корони» (рум. Coroana Romaniei) офіцерського класу зі стрічкою «За військову доблесть» (рум. Virtute Militara).
За бойові дії в Північній Буковині у липні 1941 року нагороджений орденом «Міхая Хороброго» (рум. Mihai Viteazul) 3-го класу та «Залізним хрестом» (нім. Eisernes Kreuz) 1-го класу (Німеччина).
За командування румунськими військами у Приазов’ї й на Кубані нагороджений орденом «Міхая Хороброго» (рум. Mihai Viteazul) 2-го класу та золотим Лицарським Хрестом (нім. Goldenes Ritterkreuz) (Німеччина).
На честь Г. Аврамеску названо 24-й гірсько-стрілковий батальйон Сухопутних військ Румунії (рум. Batalionul 24 Vânători de Munte General Gheorghe Avramescu).
Література
- Armata Romana in Al Razboi Mondial – Romanian Army in World War II / Ed. by V. Neagu, Ch. Bala. Bucharest: Editura Meridiane, 1995. 213 p.
- Axworthy M., Scafes C., Craciunoiu C. Third Axis Fourth Ally: Romanian Armed Forces in the European War, 1941-1945. London: Arms and Armour, 1995. 416 p.
- Giurescu D. Romania in the Second World War (1939-1945). Bucharest: All Publishing House; Boulder: East European Monographs, 2000. XXII+496 p.
- Cloutier P. Three Kings: Axis Royal Armies on the Russian Front 1941. Middletown, 2015. 160 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бондаренко Д. Я. Аврамеску, Георге // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аврамеску, Георге (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
