Автоматизм у психології
Автоматизм у психології — мимовільні, неусвідомлювані компоненти діяльності людини. Розрізняють автоматизми первинні, природжені (див. Інстинкт) і вторинні, набуті за життя внаслідок багаторазового повторення дій (див. Навички). Вторинні автоматизми у вигляді звичок відіграють важливу роль у вихованні, а особливо у політехнічному та виробничому навчанні. Людина здатна свідомо контролювати свої автоматичні і автоматизовані рухи та дії, гальмуючи їх, відповідно спрямовуючи або переносячи в інші види діяльності. Фізіологічна природа автоматизму як рефлекторного явища розкрита в працях І. Сєченова, В. Бехтерєва, І. Павлова, П. Анохіна. В Україні над проблемою автоматизму працювали В. Протопопов, Д. Ніколенко, Д. Елькін, М. Малков та ін.
