Автохтони у етнології

Автохто́ни у етнології (від грец. αύτόχϑων — місцевий, корінний), аборигени — корінні споконвічні або давнішні жителі країни чи місцевості (тубільці). На території Східної Європи, зокрема на території сучасної України, автохтонами були слов’яни, про це свідчать писемні джерела та археологічні матеріали.