Авірулентність
Авіруле́нтність (від а… — заперечний префікс і вірулентність) — нездатність окремих штамів патогенних видів мікроорганізмів або вірусів спричиняти захворювання. Авірулентність виникає внаслідок впливу на вірус чи мікроорганізм несприятливих для нього факторів (антибіотиків, культивування на особливих середовищах). Авірулентність обумовлюється наявністю генів авірулентності в організмі. Багато генів авірулентності є частиною факторів вірулентності, які беруть участь у взаємодії «хазяїн — патоген». Характеристика генів авірулентності показала, що вони кодують різноманітний асортимент білків і належать до декількох родин генів. З’ясування функції білків, які кодуються генами авірулентності та вірулентності дасть змогу розробити прогресивні стратегії боротьби з хворобами. У сучасній медицині авірулентні штами використовують для отримання живих вакцин (проти грипу, поліомієліту, кору тощо).
Література
- Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. Москва : МИА, 2005. 734 с.
- Meize-Grochowski R. Celiac disease: a multisystem autoimmune disorder // Gastroenterol Nurs. 2005. № 28 (5). Р. 394–402.
- Cotsapas C., Hafler D. A. Immune-mediated disease genetics: the shared basis of pathogenesis // Trends in Immunology. 2013. № 34 (1). Р. 22–26.
Автор
Покликання на цю статтю: Жалай О. І. Авірулентність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авірулентність (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.01.2018
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів