Агапе

Ага́пе (грец. ἀγάπη) — багатозначний термін:

1) Давньогрецька назва безумовної, некорисливої і жертовної любові. До різновидів любові, крім агапе, належали також сторге, філіо, ерос та ін. В агапе поєднуються пристрасть і ніжність, надійність і безмежна відданість.

2) У християнській традиції агапе — любов як Господня сутність: «Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!» («Євангеліє від Івана»). Жертва Ісуса Христа, який самовіддано любив людей, є виявом агапе. У ранньохристиянській традиції вечірнє таїнство євхаристії називали «вечеря любові» (див. Агапи); під час цього дійства одновірці спілкувалися з Богом і між собою, дарували один одному на знак християнської любові «поцілунок миру».

Література

Апресян Р.Г. Слова любви: eros, philia, agape // Философия и культура. Москва, 2012. № 8 (56). С. 27-40.
Шаталович А. М. Соотношение идей Эроса и Агапе в русской религиозно-философской мысли // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2016. Вип. 1. С. 271–278.