Агрохімічний аналіз
Агрохімі́чний ана́ліз — визначення лабораторними методами хімічного складу ґрунтів, рослин, агрохімікатів, пестицидів, якості сільськогосподарської продуктів. Агрохімічний аналіз здійснюють агрохімічні лабораторії. Під час агрохімічного аналізу визначають вміст у рослинах макро- і мікроелементів, органічних сполук (білки, жири, вуглеводи та ін.), що характеризують якість рослинних продуктів і кормів. Наприклад, у коренеплодах буряку цукрового визначають уміст цукру, в бульбах картоплі — крохмалю, в насінні соняшнику — олії, в зерні — білка. У добривах встановлюють кількість і форму поживних речовин, кислотність і лужність. У вапнувальних матеріалах — вміст Кальцію і Магнію, в органічних добривах — Нітрогену (азоту), Фосфору, Калію, мікроелементів, сухої речовини і вологи; у торфі — вологість, зольність, кислотність, ступінь розкладання. В агрохімічному аналізі застосовують різні методи: хімічного, фізико-хімічного, фізичного і мікробіологічного аналізу рослин, ґрунту і добрив (фотометрія, хроматографія, спектроскопія, рентгенофлуоресцентний, мас-спектроскопія та ін.). Для точніших досліджень використовують метод стабільних і радіоактивних ізотопів. Крім того, розроблено високопродуктивні поточні лінії для одночасного визначення кількох показників, широко застосовують портативні агрохімічні прилади.
Аналіз рослин проводять з метою встановлення взаємодії між рослинами та умовами росту, надходження елементів живлення та винесення їх з урожаєм, використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту та добрив, якості врожаю. Агрохімічний аналіз ґрунту дає змогу встановити доступність для рослин елементів живлення, а отже, — потребу в добривах, вивчати властивості ґрунту та його зміну у зв’язку із сільськогосподарським використанням і застосуванням добрив. Агрохімічний аналіз добрив дає змогу встановити їх хімічний склад, вміст елементів живлення, доступність для рослин і перетворення в ґрунті. За допомогою агрохімічного аналізу визначають баланс елементів живлення в землеробстві, розробляють рекомендації з раціонального застосування добрив з метою регулювання живлення рослин і родючості ґрунту.
Агрохімічні аналізи поділяють на кількісні та якісні. Кількісні аналізи проводять за допомогою хімічних, фізичних, фізико-хімічних методів, застосовуючи спеціальні прилади та обладнання. До цієї групи методів належать колориметричний аналіз, коли використовують кольорові реакції для порівняння інтенсивності забарвлення досліджуваних розчинів із їхніми зразками. Забарвлення порівнюють візуально за допомогою кольорової шкали або спеціальних приладів — фотоелектроколориметрів. Використовують також інші оптичні методи: рефрактометричний, що ґрунтується на вимірюванні коефіцієнта заломлення світла у розчині досліджуваної речовини; фотометричний — для визначення оптичної густини або світлопоглинання забарвлених сполук, які утворюються внаслідок реакцій з досліджуваними розчинами. Під час кількісного агрохімічного аналізу користуються також різними спектральними методами, основою яких є вимірювання інтенсивності спектрів поглинання під час пропускання світла крізь досліджувані розчини (спектрофотометрія), вимірювання інтенсивності спектрів випромінювання під час збудження атомів у полум’ї (полуменева фотометрія), вимірювання інтенсивності спектрів випромінювання в електричній дузі або в іскровому розряді (спектрографія). В агрохімії користуються також хроматографічним аналізом, що ґрунтується на різній здатності хімічних сполук, навіть одного класу, адсорбуватися (поглинатися) поверхнево-активними речовинами — целюлозою, йонообмінними смолами тощо. Найпоширеніші методи агрохімічного аналізу — фото- і потенціометрія. Потенціометричний метод, своєю чергою, належить до електрохімічних, що пов’язані з використанням електролізу, вимірюванням електрохімічних властивостей досліджуваних речовин і продуктів їх взаємодії під час хімічних реакцій.
Джерела
- Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення : Наказ Міністерства аграрної політики і продовольства від 26.02.2004. № 51. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0383-04
Література
- Лісовал А. П. Методи агрохімічних досліджень. Національний аграрний університет. Київ : Видавничий Центр НАУ, 2001. 246 с.
- Городній М. М. Агрохімічний аналіз. Київ : Аристей, 2005. 487 с.
- Гудзь В. П. та ін. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 408 с.
- Гетманенко В. А., Папірний М. А. Трансформація органічної речовини компостів у процесі біоконверсії за даними іч-спектроскопії // Агрохімія і ґрунтознавство. 2015. Вип. 83. С. 93–96.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Господаренко Г. М. Агрохімічний аналіз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Агрохімічний аналіз (дата звернення: 7.05.2024).
