(Перенаправлено з Агріппа)

Агриппа

Агри́ппа (грец. Ἀγρίππας, лат. Agrippa; 1 ст. до н. е. — 1 ст. н. е.) — античний філософ, представник логічно-релятивістського скептицизму, послідовник Піррона і критик Аристотеля.

Відомий як автор «5 основ утримання» — положень про неможливість точних знань і необхідність утримуватися від суджень. До раніше розроблених «10 тропів (основ) утримання» (аргументи проти можливості осягнути істину) Енесідема додав ще 5: 1) «Про суперечливість» — якщо питання викликає суперечливі думки, варто взагалі утримуватися від суджень про нього. Існують нерозв’язні суперечки як у житті, так і у філософуванні, тож припустимо одне із суперечливих суджень прийняти або, навпаки, відкинути. 2) «Про віддалення у безкінечність» — конкретне судження спирається на друге, а далі послідовно друге — на третє, третє — на четверте тощо. Спроба обміркувати природу речей призводить до нескінченного регресу. 3) «Про відносність» — будь-яка річ не є чимось визначеним, а лише здається такою чи такою. Це залежить від її відносин із суб’єктом, почасти від зв’язків з іншими речами, адже вона не існує сама по собі. Тож уявлення про всі реалії світу відносні. 4) «Про припущення» — якщо судження спирається на передумову, яку приймають без будь-яких доказів, це призводить до «віддалення в безкінечність». На підставі навіть нібито вартих довіри припущень неможливо зробити достовірні висновки. Тож істина, яку стверджують, насправді виявляється гіпотезою. 5) «Про взаємну доказовість» — у міркуваннях постає ситуація взаємного доведення: положення, яке мало би бути доказом досліджуваного твердження, потребує від того підтвердження. Через цю взаємну залежність жодне з них не можна взяти для обґрунтування іншого — від судження слід утриматися. Істина, яку стверджують, втягнена в «хибне коло».

Про життя Агриппи даних немає. «5 основ утримання» традиційно приписують Агриппі услід за Діогеном Лаертським, який водночас не згадує Агриппу у своєму переліку філософів школи Піррона. Секст Емпірик описує «5 основ утримання», згадуючи молодших скептиків, а не Агриппу. Тож є сумніви, чи існував Агриппа.

Література

  1. Sextus Empiricus. Outlines of Pyrrhonism. Translated by R.G. Bury. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press , 1933. 560 p. (Loeb Classical Library № 273)
  2. Barnes J., Annas J. The Modes of Scepticism. Ancient Texts and Modern Interpretations. New-York: Cambridge University Press, 1985. 204 p.
  3. Гусев Д. Античный скептицизм и философия науки. Диалог сквозь два тысячелетия. Москва: Прометей, 2015. 438 с.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶