Адміністративна реформа
Адміністрати́вна рефо́рма — вид державно-управлінської реформи, щодо змісту якої існує три основні тлумачення.
Перше, вузьке, тлумачення зводить адміністративну реформу виключно до перетворень виконавчої влади, зокрема її організаційної структури, функцій, форм і методів діяльності, кадрового забезпечення, а також взаємовідносин із місцевим самоврядуванням. Наприклад, за одним із визначень, адміністративна реформа є комплексом узгоджених заходів, спрямованих на системну перебудову органів виконавчої влади, запровадження досконаліших форм і методів їх діяльності.
Згідно з другим тлумаченням, адміністративна реформа розглядається дещо ширше, як комплекс реформаторських заходів, що охоплює зміни за такими напрямами: структура системи органів виконавчої влади та розподіл функцій у ній; форми і методи діяльності органів виконавчої влади; державна служба; внутрішній контроль у системі виконавчої влади; адміністративна юстиція як поєднання діяльності адміністративних судів та спеціальних органів виконавчої влади; адміністративне законодавство. Отже, з погляду другого тлумачення проблематика адміністративної реформи включає питання змін у організації та діяльності не тільки системи органів виконавчої влади, але й певною мірою судової гілки влади.
Третє тлумачення базується на розгляді системи органів виконавчої влади та системи органів місцевого самоврядування як єдиного цілого — системи публічної адміністрації. Згідно з цим, адміністративна реформа передбачає реформування публічної адміністрації, зокрема зміни системи виконавчої влади, перетворення системи місцевого самоврядування, модернізацію адміністративно-територіального устрою, удосконалення співвідношення централізації та децентралізації, реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, розвиток системи зовнішнього, передусім судового, контролю за органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, перегляд взаємовідносин цих органів з громадянами, перетворення адміністративного законодавства.
З розглянутих тлумачень найзагальнішим є розуміння адміністративної реформи як реформування публічної адміністрації. Воно включає в себе вужчі тлумачення адміністративної реформи, а також найбільше відповідає світовій практиці, у якій такий комплекс перетворень позначають поняттями «public administration reform» або «administrative reform». На підставі положення про служіння держави суспільству, за будь-якого тлумачення адміністративної реформи за цільовим спрямуванням має бути підпорядкована завданням створення таких систем державного управління і місцевого самоврядування, які сприяють підвищенню якості життя громадян країни, зокрема прогнозують суспільні проблеми і запобігають їх виникненню, ефективно служать громадянам, забезпечують вироблення і реалізацію стратегії суспільного розвитку.
Аналіз досвіду адміністративної реформи, що здійснювалися упродовж 1970-х — на початку 2000-х у країнах Західної, Центральної і Східної Європи, Північної й Південної Америки, Азії, Австралії та Нової Зеландії дає підстави констатувати відмінності у цілях і діях проведення адміністративної реформи у різних країнах. Водночас виокремлюються типові напрями таких реформ: підвищення ступеня децентралізації управління державою; упровадження менеджерських підходів у державне управління і місцеве самоврядування; розвиток співпраці органів державного управління і місцевого самоврядування з неурядовими організаціями та громадянами у процесах управління; упровадження технологій електронного уряду. Однак стандартного набору моделей, технологій, практик тощо, які можна успішно переносити з одних країн в інші, не існує. Таке копіювання часто завдає шкоди країнам, що розвиваються. Вагомим є уникнення небезпечної спокуси скопіювати реформи. Необхідно дотримуватися принципу відповідності умовам, що полягає у розробці для кожної країни власного комплексу змістовних моделей адміністративної реформи, які відповідають умовам цієї країни.
Література
- Мескон М. Х. Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. Москва, 1994.
- Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні : Монографія. Київ, 2002.
- Бакуменко В. Д. та ін. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні : Монографія / Ред. В. Д. Бакуменка, В. М. Князєва. Київ, 2005.
- Кравченко С. О. Державно-управлінські реформи: теоретико-методологічне обґрунтування та напрями впровадження : Монографія. Київ, 2008.
- Бакуменко В. Д. та ін. Державне управління: основи теорії, історія і практика : Навчальний посібник / Ред. Надолішнього П. І., Бакуменка В. Д. Одеса, 2009.
- Бакуменко В. Д. Прийняття рішень в державному управлінні : Навчальний посібник. У 2 ч. Київ, 2010. Ч. 2: Науково-прикладні аспекти.
