Адріатичне море
|
Адріатичне море (Адріатичне море) | |
|---|---|
| Площа (кв.км.) | 144000 |
| Максимальна глибина (м) | 1230 |
| Середня глибина (м) | 200 |
| Півострови | Апеннінський півострів, Балканський півострів |
| Острови | Крк, Црес, Брач, Хвар, Паг, Корчула |
| Країни | Італія, Словенія, Хорватія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Албанія |
| Порти | Трієст, Венеція, Барі, Анкона, Бріндізі, Рієка, Спліт, Дубровник, Бар, Котор, Копер, Дуррес, Вльора, Неум |
Адріати́чне мо́ре — напівзамкнене море, північна частина Середземного моря між Апеннінським і Балканським півостровами. Омиває береги Італії (довжина берегової лінії 1000 км), Словенії (47 км), Хорватії (1777 км), Боснії і Герцеговини (20 км), Чорногорії (200 км), Албанії (472 км). У південній частині пов’язане з Іонічним морем протокою Отранто (ширина — 75 км). Площа — 144 тис. км² , ширина моря — 93–222 км, довжина — 820 км. Глибина — від 20 м (у північній частині) до 1 230 м (у південно-східній). Дно є улоговиною з плавним ухилом з північного заходу на південний схід, поверхня якої вкрита форамініферовими пісками і мулами, а біля берегів — гравієм, галькою, піском. Західні береги Адріатичного моря переважно низинні (місцями лагунні), східні — гористі, береги сильно порізані затоками і рясніють зручними гаванями. Найбільші прибережні острови — Крк (406 км²), Црес (405 км²), Брач (395 км²), Хвар (300 км²), Паг (285 км²) і Корчула (276 км²).
Назва моря походить від назви старовинного міста-порту Адрія (Італія) розташованого на північно-західному узбережжі Адріатики в дельті річок По і Адідже.
Клімат середземноморський. Температура води змінюється (з півночі на південь) від +24 до +26 °C (у серпні) і від +7 до +13 °C (у лютому), солоність води — 35–38 ‰. Припливи неправильні півдобові (до 1,2 м). Влітку переважає ясна погода, взимку — хмарна і дощова (до 70 % річних опадів).
Рослинний і тваринний світ різноманітний — понад 750 видів водоростей (червоні, бурі й зелені), багато видів черевоногих і двостулкових молюсків (у прибережній зоні), а також голкошкірих і ракоподібних. На мілководді живуть устриці, мідії, морські блюдечка, морські їжаки, морські огірки, невеликі краби. У заростях водоростей — морські коники, на більшій глибині поширені омари, великі краби, восьминоги, каракатиці, морські зірки, а також вугрі й мурени. Товща вод насичена планктоном, з риб поширені сардина, скумбрія, макрель, тунець та ін., а також шість видів акул, із ссавців — дельфіни і тюлень-монах.
Узбережжя Адріатичного моря здавна щільно заселене, вирізняється високим рівнем господарювання — розвинене рибальство (сардини, скумбрієві), марикультура (устриці, мідії). На шельфі видобувають нафту і природний газ (див. Адріатично-Іонічний нафтогазоносний басейн). На узбережжі Адріатичного моря розташовані курорти: Ріміні в Італії; Дубровник, Спліт, Шибеник у Хорватії та ін. Основні порти: Трієст, Венеція, Барі, Анкона, Бріндізі — в Італії; Рієка, Спліт, Дубровник — у Хорватії; Бар, Котор — у Чорногорії, Копер — у Словенії; Дуррес, Вльора — у Албанії; Неум — у Боснія та Герцеговині.
Література
- Cushman-Roisin B., Gačić M., Poulain P.-M. Artegiani A. Physical oceanography of the Adriatic Sea. Springer, 2001.
- Lionello P., Malanotte-Rizzoli P., Boscolo R. Mediterranean climate variability. Elsevier, 2006.
