Азербайджанський гірський меринос
Азербайджа́нський гірськи́й мерино́с — вовнова порода овець тонкорунного напрямку продуктивності, виведена в Азербайджані (1932–1947) шляхом акліматизації новокавказьких овець і подальшого їх схрещування з баранами асканійської і кавказької порід.
Під час виведення породи азербайджанського гірського мериноса також використовували місцевих грубошерстних овець породи бозах, яких схрещували до 3–4-го покоління, а потім розводили «в собі». Із потомством від схрещування тварин здійснювалася племінна робота, метою якої було поліпшення якості вовни, витривалості і здатності до цілорічного пасовищного утримання в гірських умовах. Велику увагу при виведенні породи приділяли зовнішній будові тіла.
Жива маса вівцематок — 45–55 кг, баранів — 80–90 кг. Настриг вовни від типових для породи маток — 4,5–5 кг, від баранів — 8–10 кг. Вихід чистого волокна — 42–45 %, тонина 64–70-ї якості.
Азербайджанський гірський меринос поширений в усіх районах тонкорунного вівчарства Азербайджану.
Література
- Сухарльов В. О., Дерев'янко О. П. Вівчарство. Харків : Еспада, 2003. 249 с.
- Іовенко В. М. та ін. Вівчарство України. / За ред. В. П. Бурката. Київ : Аграрна наука, 2006. 614 с.
- Мирось В. В., Фомінова А. С. Вівчарство і козівництво. Хаків : ХНАУ, 2009. 174 с.
- Куликова Н. И. Овцеводство и козоводство. Краснодар : КубГАУ, 2017. 193 с.
