Айзенштадт, Шмуель Ноах

Айзенштадт, Шмуель Ноах

А́йзенштадт, Шмуе́ль Но́ах (івр. אייזנשטדט, שמואל נח, англ. Eisenstadt, Shmuel Noah; 10.09.1923, м. Варшава, Польща — 02.09.2010, м. Тель-Авів, Ізраїль) — соціолог, фахівець із питань теорії цивілізацій та соціального розвитку, модернізації, порівняльних досліджень.

Айзенштадт, Шмуель Ноах

(אייזנשטדט, שמואל נח)

Народження 10.09.1923
Місце народження Варшава, Польща
Смерть 02.09.2010
Місце смерті Тель-Авів, Ізраїль
Alma mater Єврейський університет у Єрусалимі
Напрями діяльності соціологія

Життєпис

Вищу освіту здобув на соціологічному факультеті Єврейського університету в Єрусалимі. У студентські роки поділяв наукові погляди філософа М. Бубера; 1947 під його керівництвом захистив дисертацію «Сутність і кордони соціального». 1947–1948 Ш. Айзенштадт був постдокторантом в Лондонській школі економіки. Після завершення навчання 1948–1962 в Єврейському університеті проводив семінари із компаративного соціологічного аналізу політичних систем. Із 1950 — завідувач кафедри соціології, з 1959 — на посаді професора. 1955–1956 — стипендіат Центру перспективних досліджень у галузі поведінкових наук у Каліфорнії. Упродовж цього періоду відвідав низку наукових центрів США (Гарвард, Чикаго, Принстон), де працював із провідними американськими соціологами, досліджуючи історичні бюрократичні імперії. У 1950-х Ш. Айзенштадт працює над питаннями інтеграції імігрантів в ізраїльське суспільство, проблематикою зміни поколінь. Підсумкові роботи: «Поглинання іммігрантів» («The Absorption of Immigrants»; 1954), «Від покоління до покоління. Вікові групи і соціальна структура» («From Generation to Generation. Age Groups and Social Structure»; 1956).

Із середини 1960-х, ще виразніше в 1970-ті Ш. Айзенштадт підтримує й розвиває ідеї структурного функціоналізму Т. Парсонса. У працях «Політична система імперій» («The Political System of Empires»; 1963), «Модернізація, протест і зміни» («Modernization, Protest and Change»; 1966), «Ізраїльське суспільство» («Israeli Society»; 1967) Ш. Айзенштадт описав структуру і розвиток ізраїльського суспільства, що виникли в процесі соціальної диференціації. Водночас вивчає проблематику модерну і соціологічної теорії, зокрема, виконує порівняльні дослідження модернізацій і цивілізацій, механізмів соціальної солідарності в різних суспільствах. Результати представив у роботах «Традиція, зміни і модерність» («Tradition, Change and Modernity»; 1973), «Різновиди соціології» («The Forms of Sociology»; 1976), «Революція і трансформація суспільств» («Revolution and Transformation of Socities»; 1978). На цьому етапі наукової діяльності Ш. Айзенштадт інтерпретував сучасність як особливий тип цивілізації, що виникла в Європі і поширилася по всьому світу. Ця засаднича теза його тлумачення «цивілізацій осьового часу» розвинута в роботах: «Європейська цивілізація в порівняльній перспективі» («European Civilization in a Comparative Perspective»; 1987), «Японська цивілізація — порівняльний огляд» («Japanese Civilization — A Comparative View»; 1996), «Парадокси демократії: перервність, безперервність і зміни» («Paradoxes of democracy: fragility, continuity, and change»; 1999). Результатом аналізу культур «осьового часу» стало нове тлумачення феномену цивілізаційного розвитку.

В останній період учений розроблює тематику «множинності форм модерну»: «Фундаменталізм, сектантство і революція: якобінський вимір модерності» («Fundamentalism, Sectarianism, and Revolution: The Jacobin Dimension of Modernity»; 2004), «Множинні модерності: Der Streit um die Gegenwart» («Multiple Modernities: Der Streit um die Gegenwart»; 2007).

Ш. Айзенштадт був членом Ізраїльської академії наук, Американської академії наук і мистецтв, а також почесним доктором Тель-Авівського університету, Гарвардського університету, університету м. Гельсінкі. Лауреат премій Бальцана (1988), Макса Планка (1994), Амальфі (2001), Хольберґа (2006).

Література

  1. Дубин Б. В. Культурные ориентации, идеологические группы и динамика традиционных обществ в работах Ш. Эйзенштадта // Критический анализ буржуазных теорий модернизации. Москва, 1985.
  2. Словарь-справочник по социологии. Москва, 2011.
  3. Гринин Л. Е., Ильин И. В., Коротаев А. В. Универсальная и глобальная история: Эволюция вселенной, земли, жизни и общества. Волгоград, 2012.

Автор ВУЕ

В. В. Чепак

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶