Актопротектори
Актопроте́ктори (від лат. aсtus — рух, дія та protector — захисник) — фармакологічний клас сполук із метаболічним невиснажуючим механізмом дії, які здатні підтримувати й підсилювати фізичну працездатність в екстремальних умовах і запобігати розвитку втоми. За фармакологічними ефектами актопротектори подібні до антигіпоксантів та адаптогенів, але відрізняються від них механізмом дії. Показання до застосування: виконання здоровою людиною особливо інтенсивної роботи (у тому числі в спорті) або діяльність в ускладнених умовах (різні температури). Використовуються також в:
- загально-медичній практиці — з метою лікування внутрішніх, хірургічних, інфекційних, шкірних, ЛОР-захворювань, а також у неврології, психіатрії, гінекології, стоматології, у разі гострих отруєнь;
- військовій медицині (в умовах жаркого клімату, високогір’я, радіоактивного випромінювання тощо);
- медицині екстремальних станів;
- випадках астенічних станів різної природи (у разі неврастенії, соматичних захворювань, у перед- і післяопераційному періоді), перевтоми. Застосовують перорально.
Унікальність актопротекторів полягає у пливі на метаболічні процеси на клітинному (тканинному) рівні. В основі дії класичного актопротектора бемітилу (2-етилтіобензимідазола гідроброміду) — структурна схожість із пуриновими основами нуклеїнових кислот. Це спричиняє активацію геному клітини з результуючим підсиленням синтезу РНК та білків – структурних, транспортних і ферментних, унаслідок чого в клітині активується утворення ферментів енергетичних процесів (перш за все глюконеогенезу) та антиоксидантного захисту. Бемітил підвищує енергетичний потенціал клітин, зменшує лактоацидоз, збільшує вміст глікогену в м’язах, печінці, серці (непряма анаболічна дія), покращує ККД тканинного дихання та в результаті підвищує здатність організму витримувати збільшення фізичних навантажень, витривалість, прискорює процеси відновлення, а також має антигіпоксичний, протиішемічний, психостимулюючий, адаптогенний, антиастенічний, регенеративний, ноотропний, антиоксидантний, антирадикальний та імуностимулюючий ефект, усуває дистрофію міокарда і посилює дезінтоксикаційну функцію печінки.
Актопротекторну дію також мають похідні адамантану, метаболітні препарати (АТФ-лонг, мілдронат), вітаміни, препарати природного походження (адаптогени).
Література
- Бобков Ю. Г., Виноградов В. М., Катков В. Ф. и др. Фармакологическая коррекция утомления. Москва : Медицина, 1984. 208 с.
- Питкевич Э. С., Лозинский М. О., Лызиков А. Н. и др. Бемитил (bemitylum) — антигипоксант, актопротектор: фармакологические эффекты и клиническое применение в медицине. Киев : Вища школа, 2001. 44 с.
- Зарубина И. В., Шабанов П. Д. Молекулярная фармакология антигипоксантов. Санкт-Петербург : Издательство Н-Л, 2004. 368 с.
- Oh S., Oliynyk S. Actoprotectors: new class of pharmacological agents. Seoul : APERI, 2015. 154 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Драчук О. П. Актопротектори // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Актопротектори (дата звернення: 14.05.2024).
Оприлюднено: 07.05.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
