Актор міжнародний
А́ктор міжнаро́дний (англ. actor, від лат. actor — той, що діє) — суб’єкт, що діє на світовій арені. Широкий синонімічний ряд терміна «актор» («учасник», «суб’єкт», «гравець», «агент», «елемент») відображає наукові дебати щодо специфіки політичних одиниць і природи міжнародних відносин. «Актор» (за Д. Догерті) є суспільною одиницею, яка характеризується достатнім рівнем організації та самостійності власної діяльності. Поняттям «актор міжнародний» позначають широкий спектр учасників (колективних, індивідуальних) із акцентом на їх поведінці, ролі. Не кожна одиниця, яка бере участь у міжнародних політичних процесах, є актором міжнародним, а лише здатні до сталої та незалежної, свідомої діяльності та взаємодії, наділені можливістю впливати на міжнародні відносини.
Основними групами акторів міжнародних є:
1) державні (держави та створені ними міжнародні, міжурядові, міжпарламентські організації, суб’єкти федерації, органи регіонального управління та місцевого самоврядування, національно-визвольні та сепаратистські рухи);
2) недержавні (неурядові міжнародні організації, транснаціональні корпорації, політичні партії та їх об’єднання, громадські, релігійні та інші організації, соціальні групи, світові клани).
Зарубіжні дослідники пропонують низку типологій акторів міжнародних, зокрема:
1) національні (суверенні держави), транснаціональні (регіональні міжнародні організації, наприклад, НАТО), універсальні (всесвітні організації, наприклад, ООН) (за М. Капланом);
2) держави, міжнародні організації та транснаціональні сили (наприклад, мультинаціональні корпорації, світова громадська думка) (за М. Мерлем);
3) держави, підсистеми (органи місцевої адміністрації, що володіють певною автономією у міжнародній сфері), транснаціональні організації, які існують поза межами державної юрисдикції, когорти (етнічні групи, церкви тощо), рухи (за Дж. Розенау). Різноманітні дослідницькі школи єдині щодо розгляду як акторів міжнародних держав і міждержавних (міжурядових) організацій, але дебатують віднесення до цієї категорії інших суб’єктів.
Упродовж тривалого часу (17–20 ст.) Вестфальська система міжнародних відносин ґрунтувалась на принципі, за яким активними акторами міжнародними могли бути лише держави. У другій половині 20 ст. активізували свою діяльність інші актори — міжурядові організації, міжнародні неурядові організації та рухи, транснаціональні корпорації, внутрішньо-державні регіони та мегаполіси тощо (недержавні транснаціональні актори), які почали перебирати на себе частину функцій, які вважались винятковою прерогативою держави.
Посилюється активність у світових процесах таких недержавних акторів, як:
1) економічні (транснаціональні корпорації, економічні союзи, підприємства виробничого сектору, банки тощо);
2) громадсько-політичні (неурядові організації, ЗМІ, релігійні об’єднання тощо).
Література
- Дорош Л. О. Багатоманітність міжнародних акторів: проблема класифікації // Наук. пр. Чорномор. держ. університету ім. П. Могили. Сер. : Політологія. 2012. Т. 182. Вип. 170.
- Гнатюк М. М. Міжнародний актор та політична суб’єктність у дискурсі реалістського і ліберального підходів // Наук. записки НаУКМА. Політичні науки. 2014. Т. 160.
