Актор політичний
А́ктор політи́чний (від лат. actor — діяч) — збірне поняття, яким позначають учасників політичного процесу — як колективних (політичні партії, блоки, органи влади та управління тощо), так і індивідуальних (партійні функціонери, представники влади, активісти громадських рухів та ін.).
Складна взаємодія між політичними акторами вибудовується у формі як ієрархій та пірамід, так і мереж. У міжнародних відносинах крах двополюсної системи світоустрою призвів до наростання явищ поліакторності, коли на світовій арені діє величезна кількість політичних акторів з різною метою і можливостями, зокрема «нові транснаціональні актори», яких інколи називають «третім рівнем» влади. Такими новими політичними акторами насамперед визнаються регіони, які дістали можливість представляти інтереси території на позанаціональному і міждержавному рівнях.
Діяльність політичних акторів в ідеалі спрямована на вибудову більш-менш стійкого патерну базових уявлень, цінностей і процедур пізнавальної, організаційної та виховної діяльності, орієнтованої на одержання бажаного соціального результату. Ефективність їхньої діяльності залежить від оптимальності взаємодії інститутів влади і структур громадянського суспільства, загального рівня політичної культури, налаштованості соціуму на самоорганізацію і соціальне партнерство, інституційних особливостей управління, персональних якостей лідерів. Основними принципами її забезпечення є раціональність, конструктивність, інноваційність, гуманність.
Теоретичні й практичні моделі активізації діяльності політичних акторів розробляються в рамках багатьох концептуальних підходів — нормативного (прескриптивного), описового (дескриптивного), перспективного та ін. Найбільш конструктивними уявляються ті, які пропонують автори моделей «загальної раціональності» (Г. Саймон) та «інкременталістської» (Н. Ліндблом). Дедалі більшої популярності набувають синергетичні моделі, які відштовхуються від теорій самоорганізації систем.
Література
- Политический процесс: основные аспекты и способы анализа. Москва, 2001.
- Даль Р. А. Поліархія. Участь у політичному житті та опозиція / Перекл. з англ О. Д. Білогорський. Харків, 2002.
- Лебедева М. Новые транснациональные акторы и изменение политической системы мира // Космополис. 2003. № 1.
- Тихонов А. В. Социология управления. Москва, 2007.
- Фоломєєв М. А. Бюрократи, підприємці та інтелектуали як базові політичні актори в контексті класичної європейської політологічної традиції // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Питання політології. 2012. № 1031, Вип. 22. С. 82-87.
