Акустика музична
Аку́стика музи́чна — розділ акустики, що вивчає об'єктивні фізичні закономірності музики в зв'язку з її сприйманням і виконанням. Досліджує висоту, гучність, тембр, тривалість музичних звуків, консонанс (співзвучність), дисонанс (різнозвучність), музичні системи та лади, вивчає музичний слух і процеси, що відбуваються в голосовому апараті людини під час співу та в музичних інструментах під час гри на них. Музична акустика ґрунтується на акустиці фізичній (закони коливання пружних тіл і резонансу тощо) і на психофізіології слуху (властивість органа слуху, слухові відчуття), пов'язана також з акустикою архітектурною. Музична акустика пояснює низку явищ гармонії, звучання музичних інструментів, інструментовки та ін.
Література
- Кузнецов Л. А. Акустика музыкальных инструментов. Ленинград, 1989.
- Алдошина И. А., Приттс Р. Музыкальная акустика. Санкт-Петербург, 2006.
- Ковалгин Ю. А. Электроакустика и звуковое вещание. Москва, 2007.
- Хащеватська С. С. Інструментознавство. Вінниця, 2008.
- Юцевич Ю. Музика. Тернопіль, 2017.
