Аландські острови (архіпелаг)

Пейзаж Аландських островів

Ала́ндські острови́, Ала́нди ― архіпелаг у Балтійському морі на вході в Ботнічну затоку.

Географічне положення

Аланди відокремлені від материкової Фінляндії (провінція Варсінайс-Суомі) Архіпелаговим морем (на сході), від Швеції (лени Стокгольм і Уппсала) протокою Сьодра-Кваркен (на заході), у протоці лежить острів Меркет (площею бл.0,03 км²), де пролягає сухопутна ділянка кордону між Швецією та Фінляндією. Протяжність архіпелагу з півночі на південь ― 130 км, загальна площа ―13324 км² (89 % з яких ― водна поверхня), загальна площа островів ―1552 км² (з них близько 27 км² зайнято річками й озерами). Архіпелаг складається з 6757 островів і шхер (з них 60 заселено), що є найбільшим скупченням островів на Землі. Найбільший з островів ― Аланд (площа 685 км²). Найвища точка архіпелагу ― пагорб Оррдальсклінт (132 м) на північному сході острова Аланд (комуна Сальтвік).

Клімат

Клімат помірний, прохолодний (один із найсонячніших регіонів поміж північних країн), з довгою та м’якою осінню. Навесні повітря прогрівається істотно довше, ніж на континенті. Льодостав зазвичай відбувається в середині січня, сходить лід у другій половині квітня або на початку травня. Середня температура січня становить –4 °С, липня ― +15 °С; кількість опадів — 550 мм/рік.

Рослинний і тваринний світ

На островах зростають сосна звичайна, ялина звичайна, береза бородавчаста, осика, вільха чорна, ясен звичайний, дуб звичайний, липа серцеподібна, клен гостролистий, в’яз шорсткий, яблуня лісова, терен (слива колюча), ліщина звичайна, калина червона, горобина звичайна, глід різних видів, тис ягідний (негній-дерево), яловець звичайний, а також деякі інші дерева й чагарники. Соснові й широколистяні (переважно ясеневі) ліси рясніють горіхами, ягодами ― суницею, чорницею, брусницею, а також грибами, з яких місцеві жителі особливо цінують лисички.

В озерах і морі поширені щука, сьомга, таймень. Райдужну форель розводять штучно в невеликих озерах. У лісах проживає значна популяція лосів, а також птахів, для гніздування яких створено кілька резерватів.

Див. також

Аландські острови (автономія)

Література

1. Поспелов Е. М. Географические названия мира. 2-е изд. Москва : Русские словари; Астрель; АСТ, 2002. 512 с.
2. Кривцов Н. В. Финляндия. Страна тысячи озер. Москва : Вече, 2015. 440 с.

Автор ВУЕ

• А. С. Івченко

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Аландські острови (архіпелаг) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аландські острови (архіпелаг) (дата звернення: 6.05.2024).