Алеутський мінімум
Алеу́тський мі́німум, Алеутська депресія — область низького атмосферного тиску на крайній півночі Тихого океану, з центром над Алеутськими островами (США). Фіксується взимку на багаторічних середньомасштабних картах атмосферного тиску, коли атмосферний тиск у центрі депресії стабільно становить у січні нижче 1000 гПа. Викликає інтенсивні циклони з сильними снігопадами й вітрами на Алясці, Камчатці, Курильських островах та в Баренцовому морі. Алеутський мінімум є одним із основних центрів дії атмосфери Північної півкулі та аналогічний Ісландському мінімуму на півночі Атлантичного океану, але має більшу потужність і зону впливу. Зниження атмосферного тиску пов’язане з теплою Аляскинською течією, коли наростає контраст між її водами та холодними водами у західній частині Алеутської острівної гряди. Улітку Алеутська депресія майже зникає, зміщуючись у напрямку полярного басейну, а кількість опадів знижується в 2–3 рази.
Література
- Тихий океан: у 8 т. Москва : Наука, 1968. Т. 2: Гидрология Тихого океана / Отв. ред. проф. А. Д. Добровольский. 524 с.
- Стехновский Д. И., Зубков А. Е., Петровский Ю. С. Навигационная гидрометеорология. Москва : Транспорт, 1971. 280 с.
- Rodionov S. N., Bond N. A., Overland J. E.The Aleutian Low, storm tracks, and winter climate variability in the Bering Sea // Deep-Sea Research II. 2007. Vol. 54. Iss. 23–26. Р. 2560–2577.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Алеутський мінімум // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алеутський мінімум (дата звернення: 7.05.2024).
