Альба

А́льба (окситан. аlba, букв. — світанок) — поетичний жанр літератури куртуазної, поширений у 11−12 ст. Це моноримна, строфічна, із ямбічними стопами пісня трубадурів з обов’язковим рефреном, де повторюється слово «світанок» або «зоря».

Історична довідка

Поряд із монологами альбі були притаманні діалоги, присвячені таємному нічному побаченню лицаря (поета) у саду або замковій світлиці з дамою серця, дружиною сеньйора, чи неминучому розлученню закоханих на світанку, про що віщує ранкова зоря, пташиний спів або сигнал сурми з вежі замку тощо.

Відомими провансальськими авторами альби були Г. де Борнейль, У. де ла Баккаларія, Б. де Борн та ін.

У Німеччині альба під назвою «тагелід» (нім. das Tagelied, букв. — денна пісня) поширювалася завдяки Д. фон Айсту, В. фон Ешенбаху. Проте під впливом мейстерзангу (бюргерської пісні мейстерзингерів) альба поступово перетворилася на об’єкт пародіювання.

В. Шекспір у драмі «Ромео і Джульєтта» використав альбу (сцена на балконі) як елемент композиції.

Новітні поети до цього жанру звертаються рідко. Так, Г. Аполлінер увів поезію «Альба, співана колись на Вербну» до циклу «Пісня нелюбого».

Цитата

Альба, співана колись на Вербну Весна красна у сурми грає Ходім Пакетто в зелен гай Рожевий шум на небокраї Навколо чуть пташиний гам Амур усе і всіх скоряє Ізнов між нас Венера й Марс Палких обіймів не розняти Любись, кохайсь і не ховайсь Танцюють голі боженята Між буйних рож грайливий вальс Моє до тебе ніжне слово Нарцис розів’є і тюльпан Кругом так любо і розлого Витьохкує в сопілку Пан I жаби кумкаютъ волого […]

 (Аполлінер Г. Альба, співана колись на Вербну / Пер. з фр. М. Лукаша // Аполлінер Г. Поезії. Київ : Дніпро, 1984. С. 52–53.)


Література

  1. Рихло П. Альба // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці : Золоті литаври, 2001. С. 21−22.
  2. Поезія трубадурів // Література західноєвропейського середньовіччя / За ред. Н. Висоцької. Вінниця : Нова Книга, 2003. С. 250−260.
  3. Черная С. Эстетический идеал поэзии трубадуров // Зарубіжна література. 2005. № 46. С. 10−13.
  4. Бандровська О. Образ жінки в системі куртуазного етикету провансальських трубадурів // Вісник Львівського університету. Серія: Іноземні мови. 2012. Вип. 20 (1). С. 19–27.
  5. Яременко Н., Коломієць Н. Куртуазна література Середньовіччя і трансформація її ідей у добу Відродження // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Філологічні науки. 2014. Вип. 4.13. С. 308–313.

Автор ВУЕ

Ю. І. Ковалів


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ковалів Ю. І. Альба // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альба (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
01.11.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶