Альбом
Альбо́м (лат. album — біле; англ. album, нім. Album, фр. album) —
1) книга або зошит із чистими аркушами для малювання, вписування віршів, зберігання фотографій, поштівок, марок тощо;
2) книжкове чи комплектне аркушеве образотворче видання з пояснювальним текстом або без нього.
Зміст
Історична довідка
Виникнення
У Давньому Римі альбомами називали білі (покриті здебільшого гіпсом) дошки оголошень, які виставляли в публічних місцях для інформування населення.
Рідше повідомлення писали на вибілених стінах будівель, які в такому разі також називалися альбомами.
Етапи розвитку
У Пізньому Середньовіччі альбоми мали вигляд комплекту білих зшитих або незшитих аркушів для ділових і приватних нотаток.
До початку 19 ст. у межах культури сентименталізму сформувалася традиція ведення альбомів інтимного змісту жінками із панських родин. Згодом альбоми набули відкритого характеру — їх заповнювали відвідувачі літературних салонів, залишаючи експромти, шаржі, побажання господарям.
У 18–19 ст. альбом — невід’ємний атрибут освіченого мандрівника: в ньому виконували замальовки, записували враження, роздуми тощо. Такими були альбоми Т. Шевченка, які він вів, подорожуючи Україною, і за матеріалами яких підготував видання серії офортів «Мальовнича Україна» (1844).
У 19 ст. набули популярності альбоми літографій різної тематики (пейзажі, сатири, альбоми на сюжети Біблії тощо), до прикладу, альбоми Г. Доре.
Із розвитком поліграфії альбоми стають друкованими, багатофарбовими, типологічно і тематично різноманітними (весільні, родинні, випускні та ін.).
У 20 ст. альбом утвердився як мистецький проект, видання ексклюзивного подарункового типу, наприклад, «Sumo» Г. Ньютона.
Широкого визнання набули також альбоми українського фотохудожника В. Пилипʼюка, «Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен» (2002) З. Чегусової, «Україна й українці» (2006) І. Гончара, «Таїна Пінзеля» В. Стецько (2012) та ін.
Разом із традиційними друкованими нині розвивається сегмент відповідних електронних видань.
Серед українських видавців альбомів: «Апріорі», «Балтія-Друк», «Видавництво Старого Лева», «Майстер книг», «Мистецтво», «Родовід», «Час Майстрів» та ін.
Характеристика
Класифікація
За способом укладання альбоми:
- однотомні;
- багатотомні;
- серійні видання.
За змістом, характером відтворених оригіналів розрізняють альбоми:
- художні;
- технічні;
- фотоальбоми.
Змістові особливості
Тематика альбомів різноманітна: народне декоративно-прикладне мистецтво (вишивка, гончарство, різьба по дереву), мистецькі стилі (бароко, кубофутуризм, імпресіонізм), творчість окремих художників, світ природи, спорту, моди, техніка і технології тощо. Змістове наповнення альбому залежить від його конкретного виду.
Художні альбоми ознайомлюють читача з творами живопису, графіки, скульптури. Вони містять репродукції творів образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, об’єднані за темою чи належні певному автору.
У технічних альбомах викладають інформацію наукового, науково-популярного, виробничо-практичного, навчального характеру, візуалізуючи дані в кресленнях, схемах, діаграмах, планах тощо.
Фотоальбоми містять репродукції фотозображень, спеціально виготовлених з натури для даного альбому чи підібраних із наявного матеріалу (архівні фотографії, кінокадри тощо).
Особливості дизайну
Сучасні друковані альбоми виготовляються переважно як подарункові видання поліпшеної якості.
Дизайн альбомів ошатний і має такі основні особливості:
- великий формат видання (часто застосовуються нестандартні формати, близькі до А4);
- переважно горизонтальна орієнтація сторінок (т. з. альбомна);
- якісний крейдований папір,
- багатофарбові зображення;
- тверде покриття книжкового блоку (палітурка);
- суперобкладинка або футляр;
- швейно-клейове скріплення книжкового блока;
- застосування різних прийомів поліграфічного оздоблення: ламінування, вибіркове лакування, тиснення, вклейки.
Значення
Альбоми задовольняють інформаційні запити різноманітних читацьких аудиторій (дорослої та дитячої, чоловічої та жіночої, за групами інтересів тощо).
Представляючи надбання світових та вітчизняних галерей, різноманітні мистецькі школи та постаті, альбоми виконують просвітницьку функцію, популяризують мистецтво, документують історію культури.
Технічні альбоми акумулюють досвід розробки та застосування передових технологій у будівельній, машинобудівній, авіаційній та інших галузях виробництва. Такі видання сьогодні стали невідʼємним атрибутом ділових комунікацій.
Цитата
У «Журналі» (2 липня 1857 р.) Т. Шевченка є спогад про його приятеля — письменника О. Афанасьєва-Чужбинського, палкого прихильника віршованих записів в альбомах:
«Мы прожили с ним вместе весь Великий пост, и не оказалось в городе не только барышни, дамы, даже старухи, которой бы он [не написал] в альбом не четырехстишие какое-нибудь (он мелочь презирал), а полную увесистую идиллию. Если же альбома не обреталось у какой-нибудь очаровательницы, как, например, у старушки Дороховой, вдовы известного генерала 1812 года, то он преподносил ей просто на шести и более листах самое сентиментальное послание.»
Джерела
- СОУ 22.2-02477019-04:2005. Альбоми. Технічні умови. Київ : Державний комітет телебачення та радіомовлення України, 2005. 21 с.
- СОУ 22.2-02477019-02:2005. Видання аркушеві. Технічні умови (зі зміною № 1). Київ : Державний комітет телебачення та радіомовлення України, 2005. 19 с.
- ДСТУ 3003:2006. Технологія поліграфічних процесів. Терміни та визначення понять. Київ : Держспоживстандарт України, 2008. 28 с.
- ДСТУ 3017 :2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. Київ : Держспоживстандарт України, 2016. 42 с.
