Альбіноні, Томазо Джованні
Альбіно́ні, Тома́зо Джова́нні (італ. Albinoni, Tomaso Giovanni; 08.06.1671, м. Венеція, тепер Італія — 17.01.1751, м. Венеція, тепер Італія) — композитор, представник музики бароко.
|
Альбіноні, Томазо Джованні (Albinoni, Tomaso Giovanni) | |
|---|---|
| Народження | 08.06.1671 |
| Місце народження | Венеція, Італія |
| Смерть | 17.01.1751 |
| Місце смерті | Венеція, Італія |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Життєпис
Походив із заможної родини венеційського торговця й виробника гральних карт. Навчався гри на скрипці, співу, композиції. Імена вчителів невідомі, дослідники припускають, що одним із них міг бути композитор Дж. Легренці (1626–1690; Італія). Твори підписував до 1709 як «музикант-скрипаль, венеційський аматор» (італ. «musico di violino dilettante venete»). Писав здебільшого світську музику. 1700 був скрипалем у герцога Мантуї Фернандо Карло, якому присвятив кілька творів. Після смерті батька (1709) родинне підприємство відійшло в спадок молодшим братам. Відтоді Томазо Джованні Альбіноні займався творчістю як професіонал, відкрив у м. Венеції свою співацьку школу. Постійно жив у Венеції, але мандрував, зокрема до м. Флоренції (1703 і 1722) та інших міст, де ставили його опери. У жовтні — листопаді 1722 перебував у Баварії (тепер Німеччина) на запрошення курфюрста Максиміліана ІІ Еммануїла, який доручив йому написати та виконати в м. Мюнхені оперу до весілля курпринца Карла Альберта. Після 1740 повністю присвятив себе співацькій школі. Останні 2 роки життя був прикутий до ліжка.
Творчість
Томазо Джованні Альбіноні — автор понад 50 опер і кантат: «Ценобія» (1694), «Тигран» (1697), «Родриго» (1702), «Покинута Дідона» (1725) та ін., а також понад 150 інструментальних творів (сонати, концерти тощо). Був одним із перших композиторів, хто писав концерти на 3 частини (Алегро — Адажіо — Алегро) та концерти для гобоя. Музика Альбіно́ні була добре знаною в 2-й пол. 17 ст. На теми, взяті з його сонати з опусу 1 (1694), Й. С. Бах написав 4 фуги для клавіра, а Й. Г. Вальтер (1684–1748; Німеччина) переклав для органу 2 концерти для струнних і клавесину з опусу 2 (1700).
Значна частина спадщини Альбіно́ні була втрачена під час бомбардування м. Дрездена військово-повітряними силами США та Великої Британії (1944–1945), через що постраждала Саксонська державна бібліотека. Найвідомішим твором Альбіноні вважають «Адажіо» («Адажіо соль мінор для струнних і органу на основі двох тем і басової лінії»), хоча він стосується Альбіноні опосередковано (створений у 1940-і музикознавцем Р. Джадзотто, який використав кілька тактів з оригінального рукопису).
Література
- Giazotto R. Tomaso Albinoni. «Musico di violino dilettante veneto» (1671–1750). Milano : Bocca, 1945. 363 p.
- Talbot M. Albinoni: The Professional Dilettante // The Musical Times. 1971. Vol. 112. № 1540. Музыкальная энциклопедия : в 6 т. Москва : Советская энциклопедия; Советский композитор, 1973. Т. 3. 1104 с.
- Rossi F. Catalogo Tematico delle composizioni di Tomaso Albinoni : in 2 t. Padova : I solisti veneti 2002. 811 p.
- Serenata and Festa Teatrale in 18th Century Europe / Ed. By I. Yordanova, P. Maione. Vienna : HOLLITZER Verlag, 2018. 568 s.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Альбіноні, Томазо Джованні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альбіноні, Томазо Джованні (дата звернення: 4.05.2024).
Оприлюднено: 05.09.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
