Альдебаран
Альдебара́н (араб. الدبران — послідовник) — найяскравіша зоря в сузір’ї Тельця, одна з найяскравіших зір на нічному небі, зоря з найбільшим блиском у поясі Зодіаку.
Зміст
Історична довідка
Має кілька альтернативних найменувань (менш поширених): Око Тельця або Око Бика, Палив, Палиліціум, Лампарус. Перси вважали, що дивлячись на Альдебаран, вони бачать міфічну зорю Таскетер ― Східну королівську зорю. На Сході Альдебаран часто називали Зіркою Будди, Божим Оком і Зіркою ілюмінації. Мексиканці вважали, що Алдебаран дає світло для сімох жінок, які народжують (розсіяне зоряне скупчення Плеяди). Китайці називали Альдебаран П’ятою зорею Мережі. Приблизно 5 000 років тому геліакічний схід (перший у поточному році схід небесного світила, що відбувається після деякого періоду невидимості, на світанку, безпосередньо перед сходом Сонця) Альдебарана знаменував весняне рівнодення й початок року у Вавилоні. Альдебаран має численні позначення в різних каталогах: 87 Тельця, HD 29139, HR № 1457, BD + 16° 629, Gl 171.1, GJ 9159, HIP 21421, SAO 94027 тощо. Назва зорі Око Бика виникло завдяки її розташуванню у «голові» фігури Тельця та за помаранчевий колір.
Місце в сучасній класифікації небесних тіл
У сузір’ї Тельця Альдебаран можна знайти серед зір розсіяного зоряного скупчення Гіади, до складу якого він не входить. Деякі із зір Гіад разом з Альдебараном утворюють V-астеризм. Екваторіальні координати Альдебарана на епоху J2000.0: пряме піднесення 04h35m 55.2s, схилення +16° 30' 33". Середнє значення видимої зоряної величини (фотометрична система V) +0.85m, Альдебаран за блиском є чотирнадцятою зорею небосхилу. Паралакс Альдебарана перебуває в межах (50.09 ± 0.95) мілі секунд дуги, тобто відстань від Землі до Альдебарана дорівнює (65 ± 1) світлового року, або ж (20 ± 0.4) парсеків. Альдебаран ― змінна зоря з невеликою амплітудою блиску (близько 0,2m). Видима зоряна величина Альдебарана змінюється в межах між 0.75m і 0.95m.
Основні відомості
Альдебаран є змінною зорею нерегулярного типу (неперіодична змінна зоря) Lb,її позначають як CSV 6116 у каталозі змінних зір. Спектральний клас Альдебарана змінний залежно від розмірів зорі під час її неперіодичних радіальних пульсацій: K5III / M2V. Показники кольору (B−V) = 1,54, (U−B) = 1,90. Ефективна температура Альдебарана змінюється в межах (3050–4,100) К залежно від фази зміни блиску. Металевість Альдебарана приблизно дорівнює 70 % від сонячної, тому Альдебаран, можливо, старіший за Сонце. Променева швидкість (Rv) Альдебарана дорівнює +53,8 км/c. Власний рух (μ) за прямим сходженням ― 62,78 мас/рік, а за схиленням ―189,36 мас/р.
З огляду на відому відстань до Альдебарана, спектральний клас зорі та її видиму болометричну зоряну величину можна обчислити світність зорі, її радіус та абсолютну зоряну величину. Діаметр Альдебарана дорівнює 6,15 · 107 км, або близько 44,2 діаметрів Сонця. Маса Альдебарана становить 1,13 ± 0,1, за іншими даними (2,5 ± 0,15 ) маси Сонця. Абсолютна зоряна величина Альдебарана в максимумі блиску MV = -0,63, тобто його болометрична світність у цей період приблизно в 350 разів перевищує болометричну світність Сонця.
Aльдебаран належить до нормальних гігантів, клас світності ІІІ, перебуває на пізній стадії еволюції, спалюючи в своїх надрах переважно гелій у термоядерних реакціях потрійного α-синтезу.
2015 заявлено про існування в системі Альдебаран екзопланети ― гарячого юпітера ― Альдебарана A b масою (6,47 ± 0,53) мас Юпітера, що обертається довкола материнської зорі з періодом (628,96 ± 0,90) доби.
Альдебаран входить до складу подвійної зоряної системи (подвійна зоря) ― у неї є менший супутник ― червоний карлик (Альдебаран В), що обертається на відстані близько 600 астрономічних одиниць. Альдебаран В спектрального класу M2V, видима зоряна величина зорі 13.6m, а абсолютна ―11.98m.
Зоряна система Альдебаран розташована досить близько до екліптики, тому іноді покривається Місяцем. Такі покриття відбуваються, коли Місяць досягає свого висхідного вузла впродовж осіннього рівнодення, як це було 2015. Подібні покриття можна спостерігати навіть на денному небі.
Безпілотний космічний апарат Піонер-10 прямує в бік Альдебарана (має досягти околиць зорі приблизно через 2 млн. років).
Література
- Shaaf F. The Brightest Stars: Discovering the Universe Through the Sky's Most Brilliant Stars. Hoboken : Wiley, 2008. 282 p.
- Kaler J. B. First magnitude : a book of the bright sky. Hackensack : World Scientific, 2013. 252 p.
- Frebel A. Searching for the Oldest Stars: Ancient Relics from the Early Universe. Princeton : Princeton University Press, 2015. 320 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Альдебаран // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альдебаран (дата звернення: 12.05.2024).
Оприлюднено: 08.11.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
