Альма-Тадема, Лоуренс

Альма-Тадема, Лоуренс. Повінь (відома, як повінь Святої Єлизавети) у Бісбосі 1421, 1856

А́льма-Таде́ма, Ло́уренс (англ. Alma-Tadema, Lawrence; справж. Тадема, Лоренс Альма (нідерланд. Tadema, Lourens Alma); 08.01.1836, с. Дронрейп, провінція Фрисландія, Нідерланди — 25.06.1912, м. Вісбаден, тепер земля Гессен, Німеччина) — художник, представник академізму, член Амстердамської академії красних мистецтв (з 1862), Королівської академії Мюнхена (з 1871), Королівської академії Берліна (з 1874), Королівської академії Великої Британії (з 1879), Римської академії живопису св. Луки (з 1907), асоційований член Французької академії красних мистецтв (з 1881).

Альма-Тадема, Лоуренс

(Alma-Tadema, Lawrence)

Справжнє ім’я Лоренс Альма
Справжнє прізвище Тадема
Народження 08.01.1836
Місце народження Дронрейп, Фрісландія, Нідерланди
Смерть 25.06.1912
Місце смерті Вісбаден, Гессен, Німеччина
Alma mater Королівська академія образотворчих мистецтв, Антверпен
Напрями діяльності образотворче мистецтво, живопис


Відзнаки

Ордени орден Леопольда (1866), орден Данського лева (1868), орден Святого Михаїла I ступеня (1869)
Медалі Золота медаль Паризького салону (1864), медаль другого класу Міжнародної виставки в м. Парижі (1867), золота медаль виставки у м. Берліні (1872), Велика золота медаль виставки у м. Берліні (1874), золота медаль першого класу Всесвітньої виставки у м. Парижі (1889, 900)
Почесні звання офіцер ордена Почесного легіону (1873), кавалер ордена Прусської корони III ступеня (1877), член ордена Заслуг (1881), кавалер ордена Заслуг (1904)

Життєпис

Народився в сім’ї нотаріуса. 1838 родина переїхала до м. Леувардена. Батько помер, коли хлопчику було 4 роки. З дитинства хлопець брав уроки малювання у місцевого художника. У гімназії захоплювався також історією та готувався стати адвокатом.

1851 тяжко захворів на туберкульоз. Лікарі вважали його невиліковним, однак (попри прогнози лікарів) юнак одужав.

З 1852 навчався у Королівської академії образотворчих мистецтв м. Антверпена (Бельгія). У цей час захопився романтизмом.

Від 1855 вивчав історію костюму та архітектури під керівництвом художника професора Л. Я. де Тейє (1822–1890).

З 1858 працював у студії художника Г. Лейса. 1859 вони разом створили фреску для ратуші м. Антверпена.

Під час подорожі Італією (1863) захопився античністю, історією Давньої Греції та Риму, а також археологією Давнього Єгипту. Відтоді теми давньої історії стали основними в його творчості.

1864 познайомився з впливовим продавцем творів мистецтва Е. Гамбаром (1814–1902; Бельгія), який замовив йому серію історичних картин і організував виставку в м. Лондоні. У 1865 художник переїхав до м. Брюсселя. 1868 підписав з Е. Гамбаром контракт на 34 картини.

Наприкінці 1869 митець переїхав до м. Лондона, 1870 з початком Франко-німецької війни облаштувався там остаточно. 1873 отримав від королеви Вікторії британське підданство.

Художник часто мандрував, зокрема 1872 відвідав Бельгію, Німеччину та Італію, 1875 і 1876 побував у м. Римі. Брав участь у роботі Паризького салону 1876, де експонувалася його картина «Аудієнція в Агріппи» (1876). У 1878 і 1883 в Італії цікавився знахідками, зробленими на розкопках м. Помпеї.

1882 відбулася ретроспективна виставка Альма-Тадеми в галереї Гросвенор у м. Лондоні (287 робіт).

1883 митець купив будинок, що раніше належав художнику Дж. Тіссо (Ж.-Ж. Тіссо; 1836–1902, Франція). Після реконструкції за проектом Альми-Тадеми будівля перетворилася на одну з пам’яток м. Лондона.

1899 отримав звання лицаря з нагоди 81 річниці королеви Великої Британії.

У 1900 художник брав участь в організації Всесвітньої виставки у м. Парижі (Франція), 1904 — Всесвітньої виставки в м. Сент-Луїсі (США).

Узимку 1902–1903 митець здійснив поїздку до Єгипту, під час якої вивчав піраміди й пам’ятники, був свідком відкриття першої Асуанської греблі.

Помер під час лікування в м. Вісбадені, похований у Соборі св. Павла в м. Лондоні.

Творчість

Альма-Тадема — автор 408 картин.

З 1872 усі свої твори він уносив до каталогу, де кожна картина мала номер опусу в хронологічному порядку. Перший номер має «Портрет моєї сестри Артьє» (1851), останньою записана картина «Приготування в Колізеї» (1912).

Ранні картини були присвячені темі середньовічної історії. Перша масштабна робота «Навчання дітей Хлодвига» (1861) виставлялася в Антверпені й отримала визнання публіки. Після цього художник написав цикл творів, присвячених добі Меровінгвів.

Уславився насамперед картинами, що зображували сцени повсякденного життя доби античності. Твори вирізняються точністю деталей, предметів, костюмів, архітектури тощо.

Перша картина на римську тему — «Катулл у Лесбії» (1865) була куплена торговцем Е. Гамбаром.

Серед картин художника: «Тріумф Тита» (1885), «Троянди Геліогабала» (1888), «Присвята Вакху» (1889), «Весна» (1894). Останнім масштабним полотном із античної тематики стала картина «Каракалла і Гета» (1907), на якій зображено більше 250 людей.

Писав також аквареллю (41 робота), з 1881 був членом Королівського товариства акварелістів.

Крім того, створював портрети й театральні декорації.

Картини Альми-Тадеми зберігаються у багатьох музеях Великої Британії, Нідерландів та США, у музеї Орсе (м. Париж), музеях міст Гамбурга і Франкфурта (Німеччина), Лілля (Франція), Мадрида (Іспанія) та ін., а також у приватних колекціях.

У 1973 «Метрополітен-музей» (м. Нью-Йорк, США) організував виставку 35 творів митця з приватної колекції продюсера А. А. Фунта (США) під назвою «Вікторіанці в тогах». 1996–1997 відбулася ретроспективна виставка Альми-Тадеми у музеї Ван-Гога у м. Амстердамі (Нідерланди).

Картини Альми-Тадеми вплинули на творчість кінорежисерів Голлівуда, які зображували у фільмах греко-римську епоху (Д. Л. В. Гриффіт, С. Б. Демілль).

Нагороди

Здобув нагороди художніх виставок і салонів: Золоту медаль Паризького салону (1864), медаль другого класу на Міжнародній виставці в м. Парижі (1867), золоту медаль (виставка у м. Берліні, 1872), Велику золоту медаль (виставка у м. Берліні, 1874); золоті медалі першого класу Всесвітніх виставок у м. Парижі (1889 і 1900).

Нагороджений орденами різних країн: орденом Леопольда (Бельгія, 1866), орденом Данського лева (1868), орденом Святого Михаїла I ступеня (Баварія, 1869), офіцер ордена Почесного легіону (1873), кавалер ордена Прусської корони III ступеня (1877), член ордена Заслуг (Велика Британія, 1881), кавалер ордена Заслуг (Німеччина, 1904).

Література

  1. Swinglehurst E. Lawrence Alma-Tadema. Kent : Grange Books, 2002. 144 p.
  2. Barrow R. Lawrence Alma-Tadema. Barcelona : Phaidon Press, 2004. 208 p.
  3. Мировое искусство. Прерафаэлитизм / Сост. И. Г. Мосин. Санкт-Петербург : Кристалл ; Москва : Оникс, 2006. 190 с.
  4. Шестимиров А. Альма-Тадема. Москва : Белый город, 2012. 48 с.
  5. Lawrence Alma-Tadema: at home in antiquityм / Ed. by E. Prettejohn, P. Trippi, J. Baetens. Munich : Prestel, 2016. 240 p.
  6. Standing P. Sir Lawrence Alma-Tadema, O. M., R. A. London : Forgotten Books, 2018. 230 p.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Альма-Тадема, Лоуренс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альма-Тадема, Лоуренс (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
08.11.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶