Альтманн, Ріхард
А́льтманн, Рі́хард (нім. Altmann, Richard; 12.03.1852, м. Дойч-Ейлау, тепер м. Ілава, Польща — 08.12.1900, замок Губертусбург, тепер земля Саксонія, Німеччина) — анатом, гістолог, член Саксонської академії наук (з 1893).
|
Альтманн, Ріхард (Altmann, Richard) | |
|---|---|
| Народження | 12.03.1852 |
| Місце народження | Ілава, Польща |
| Смерть | 08.12.1900 |
| Місце смерті | Губертусбург, Саксонія, Німеччина |
| Alma mater | Гіссенський університет, Гіссен |
| Напрями діяльності | медицина, анатомія, гістологія |
Життєпис
Навчався медицині в університетах міст Грайфсвальда, Кенігсберга, Марбурга, Гіссена. 1877 в університеті Гіссена отримав звання доктора медицини. Працював прозектором у м. Лейпцигу. Упродовж 1882–1887 — приват-доцент, 1887–1894 — екстраординарний професор анатомії та гістології Лейпцизького університету.
Наукова діяльність
1889 вперше виявив і продемонстрував, що нуклеїн, відкритий 1869 Й. Ф. Мішером, має кислотну природу. Увів термін «нуклеїнова кислота». Розробив перший загальний спосіб виділення нуклеїнових кислот, вільних від білкових домішок. Дослідження Альтманна заклали підвалини створення моделі подвійної спіралі ДНК.
Усупереч домінуючим поглядам, розглядав клітину як складне утворення. Завдяки застосуванню особливих методів фіксації та забарвлення («методи Альтманна») з’ясував, що майже в усіх типах живих клітин наявні скупчення мікрогранул (т. з. «зернистість Альтманна»). Вважав останні елементарними носіями життєвих властивостей протоплазми, метаболічно й генетично автономними живими одиницями та найменував біобластами (від грец. βίος — життя і βλαστός — зародок). Відкриття Альтманна викликало чимало критики й скептицизму в наукових колах, але долало уявлення про неподільність клітини. Біобласти тлумачив як гомологічні елементарні одиниці, спільні для всього органічного світу, й такі, що мають кристалічну структуру (є «організованими кристалами»). Біобласти Альтманна тепер відомі як мітохондрії, а відкриті ним методи застосовують як специфічні для їх виявлення. Головну працю «Елементарні організми та їхні зв’язки з клітинами» (1890) присвятив будові протоплазми.
Праці
- Studien über die Zelle. Leipzig : Veit, 1886. 58 p.
- Zur Geschichte der Zelltheorien. Ein Vortrag. Leipzig : AMBR. Abel, 1889. 20 p.
- Über Nucleinsäuren // Archiv für Anatomie und Physiologie. Physiologische Abteilung. Leipzig, 1889. Bd. 6. P. 568–739.
- Die Elementar organismen und ihre Beziehungenzuden Zellen. Leipzig : Veit, 1894. 272 p.
Літератуара
- Biographisches Lexikon der hervorragenden Ärzte der letzten fünfzig Jahre : in 2 bd. Berlin; Wien : Urban & Schwarzenberg, 1932.
- Дзержинський М. Е., Скрипник Н. В., Островська Г. В. та ін. Загальна цитологія і гістологія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2010. 576 с.
- Копильчук Г. П. Загальна цитологія. Чернівці : Друк Арт, 2013. 320 с.
- Feja C, Löffler S, Korge M(2016) Vergessene Anatomen: Richard Altmann // Ärzteblatt Sachsen. 2016. № 1. P. 40–41.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Альтманн, Ріхард // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альтманн, Ріхард (дата звернення: 11.05.2024).
Оприлюднено: 25.07.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
