Аль-Каїда
Аль-Ка́їда (араб. القاعدة, букв. — база, основа) — міжнародна військово-терористична ісламістська організація мережевого типу.
Історична довідка
Аль-Каїда заснована 1988 в Афганістані як міжнародна терористична джихадистська організація Ісламський фронт порятунку для підтримки моджахедів і боротьби проти введених на той час у країну радянських військ. Засновник і перший емір організації — Усама бен Ладен, уродженець Саудівської Аравії. На початкових етапах функціонування Аль-Каїди основним джерелом фінансування організації були його особисті статки. Після виведення радянських військ з Афганістану (1989) Аль-Каїда розгорнула боротьбу проти США як «країни невірних», держав західного світу, а також прихильників західного способу життя та культури в мусульманських країнах.
Історію діяльності Аль-Каїди поділяють на 5 періодів:
- виникнення (кінець 1980-х) — організаційне оформлення Аль-Каїди як централізованої структури, визначення ідеологічних засад і цілей діяльності, організація перших терористичних нападів (переважно на посольства США);
- т. зв. «дикий» (1990–1996) — налагодження співробітництва з урядами різних мусульманських країн, улаштування спеціальних таборів для підготовки моджахедів; розташування організаційного центру Аль-Каїди на чолі з Усамою бен Ладеном переважно в Судані (1992–1996);
- розквіт (1996–2001) — кількісне розростання організації, здійснення великомасштабних терористичних актів, передусім повітряних атак 11.09.2001 на хмарочоси Всесвітнього торгового центру й Пентагон (США), які призвели до загибелі близько 3 тисяч осіб;
- існування у вигляді мережі (2001–2005) — поширення дочірніх структур Аль-Каїди у країнах Магрибу, на Аравійському півострові, Близькому Сході й території Європи; заснування 2005 медіа-підприємства «Ас-Сахаб», що виробляє документальні фільми, відео- й медіапродукцію про діяльність організації; здійснення 2003–2005 масштабних терактів у містах Стамбулі (Туреччина), Мадриді (Іспанія), Лондоні (Велика Британія) тощо;
- фрагментація (після 2005) та протиборство угрупувань.
У відповідь на терористичні акти Аль-Каїди США та їх союзники 2001 провели антитерористичну операцію Афганістані, але не змогли ані повністю знищити всі бойові осередки Аль-Каїди, ні захопити в полон Усаму бен Ладена. 01.05.2011 президент США Б. Обама оголосив про вбивство бен Ладена під час спецоперації в Пакистані, після чого в червні 2011 Аль-Каїда звернулася до мусульман усього світу із закликом до «індивідуального джихаду». Смерть засновника та інших ключових лідерів призвела до зміни способів діяльності та організаційної будови Аль-Каїди, перетворення її на гнучку децентралізовану структуру.
Характеристика
Аль-Каїда визначена як терористична організація Радою безпеки ООН, Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), Європейським Союзом, США, Великою Британією, Індією, іншими країнами. 1998 Аль-Каїду визнано «терористичною організацією № 1» у світі.
Ідеологічні засади Аль-Каїди — радикально витлумачений салафізм і ваххабізм, панісламізм. Мета — створення Всесвітнього ісламського халіфату. Лідер Аль-Каїди — А. аз-Завахірі (Єгипет; з 2011). Керівний орган — шура (рада).
У складі Аль-Каїди 8 комітетів (релігії, військовий, зв’язків із громадськістю, фінансовий та інші). Осередки Аль-Каїди й тренувальні табори для підготовки бойовиків функціонували у багатьох країнах світу: в Афганістані, Алжирі, Судані, Пакистані, Іраку, у державах Близького й Далекого Сходу, на Кавказі. Членами Аль-Каїди є вихідці практично з усіх мусульманських держав і регіонів світу.
Політичну та ідеологічну легітимацію Аль-Каїда намагалася здобути у кількох напрямах: «боротьба мусульман проти агресії Заходу», «визвольна боротьба», «народна революція», «протест мусульман проти ущемлення їхніх прав», «захист арабів-сунітів від шиїтської експансії на Близькому Сході», «війна проти США та Ізраїлю» тощо. У документі «Стратегія Аль-Каїди до 2020 року», витяги з якого опубліковані в 2005, запропоновано чітку технологію розпалювання війни із західними країнами: провокація США на вторгнення в одну з мусульманських країн шляхом масштабних атак із масовими жертвами серед цивільного населення; організація місцевого опору окупаційним силам; втягнення у конфлікт нових суб’єктів з обох боків (як країн–союзників США, так і сусідніх мусульманських держав), провокація етнічних та етноконфесійних конфліктів; підрив економіки США й світової економіки в цілому; розпалювання глобальної політичної нестабільності.
У період розквіту Аль-Каїда постала як новий геополітичний феномен, на позначення якого вживали терміни «квазідержава», «держава Аль-Каїда». Навколо міцного організаційного осердя була сформована одна з найбільших міжнародних мереж екстремістсько-терористичних угрупувань, яка об’єднувала численні дочірні структури, схожі організації різного масштабу, тимчасові міні-організації, окремих осіб — носіїв «індивідуального джихаду». Напади й терористичні атаки на військові та цивільні об’єкти відбувалися в різних країнах світу. Характерним стало використання смертників-шахідів та одночасне ураження кількох цілей. Створена глобальна мережа підтримувалась координованими діями локальних центрів, територіальних опорних баз. Однією з характерних рис цього квазідержавного утворення стала «міжнародно-правова асуб’єктність» при активній взаємодії з суб’єктами міжнародної політики — окремими державами й групами держав.
Наприкінці 2010-х почастішали заклики до нещадної боротьби проти релігійних меншин (насамперед мусульманської та християнської) на всій території ісламської присутності, передусім на Близькому Сході та в Південній Азії; напади на святині суфіїв, шиїтів, язидів, християн з численними жертвами.
Найкрупнішою дочірньою структурою Аль-Каїди станом на 2019 є Аль-Шабааб (Сомалі), яка за 2006–2018 спричинила понад 26 тис. жертв (за оцінками Global Terrorism Index 2018).
Література
- Гайдуков Л. Ф., Кремень В. Г., Губерський Л. В. та ін. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980–2000 рр.). Київ : Либідь, 2001. 624 с.
- Lawrence W. The Looming Tower: Al-Qaeda and the Road to 9/11. New York: Knopf, 2006. 469 p.
- Вудвард Б., Олбрайт М. Религия и мировая политика / Пер. с англ. Москва : Альпина Бизнес Букс, 2007. 352 с.
- Игнатенко А. А. Ислам в ХХІ веке: главные направления исследований // Политея. 2007. №4 (47). С. 7–34.
- Олбрайт М. Религия и мировая политика. Москва: Альпина Бизнес Букс, 2007. 352 с.
- Лоуренс Р. Аль-Каида / Пер. с англ. Москва : Гелеос, 2010. 418 с.
- Арістова А. В. Сучасні трансформації політичного ісламу // Релігія та соціум: міжнародний часопис. Чернівці: ЧНУ, 2011. № 2(6). С. 90–95.
- Ісламські процеси у світі та в Україні: реалії і прогнози. Колективна монографія. Київ : УАР, 2011. 201 с.
- Wright L. The Looming Tower: Al-Qaeda and the Road to 9/11. New York : Penguin Books, 2018. 550 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Троян С. С. Аль-Каїда // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аль-Каїда (дата звернення: 10.05.2024).
Оприлюднено: 27.05.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
