Аменгал, Бартелемі

Аменга́л, Бартелемі́ (фр. Amengual, Barthélemy; 22.11.1919, м. Алжир, Алжир — 17.08.2005, м. Валанс, тепер регіон Овернь — Рона — Альпи, Франція) — критик, історик і теоретик кіномистецтва.

Аменгал, Бартелемі (Amengual, Barthélemy)
Народження	1919
Місце народження	Алжир
Смерть	2005
Місце смерті	Валанс
Напрями діяльності	історія, переклад, кіномистецтво

Життєпис

Виходець із бідної родини іспанського походження. До 1968 жив у Алжирі, працював викладачем.

Після Другої світової війни брав участь у створенні кіноклубів. Був прихильником ідеї незалежності Алжира.

Працював у газеті «Travail et Culture» («Праця і культура»), де з’явилися його перші мистецтвознавчі статті, присвячені Ч. Чапліну та його міфу, Р. Клеру, різним питанням кіно і театру.

1955 в Алжирі вийшла перша книжка Б. Аменгала «Маленький світ собаки Піфа. Нарис про французький комікс». Згодом побачили світ праці: «Альфред Хічкок» (1960), «С. М. Ейзенштейн» (1962), «Рене Клер» (1963), «Георг Вільгельм Пабст» (1965) та ін.

З 1968 жив у Франції. Публікувався у кінознавчих журналах: «Позитив» («Positif»; 1957–1996), «Кайє де ла Сінематек» («Les Cahier de la Cinématèque»; 1971–1996), «Екран» («Ecran»; 1972–1973), «Жен Сінема» («Jeune Cinéma»; 1975–1979), «СінеамАксьйон» («CinémAction»; 1980–1996) та ін.

Творчість

Вважався одним із найкращих знавців радянського кіно у Франції, особливо творчості С. Ейзенштейна. «Хай живе Ейзенштейн!» (1980) — ґрунтовна критична праця.

Приділяв значну увагу перетворенням у мистецтві 1950–1960-х, зокрема, в Польщі, Угорщині, Бразилії, Греції. Писав також про італійське кіно, майстрів неореалізму.

1997 опублікував «Про реалізм у кіно» — антологію статей, написаних ним для різних журналів від 1950-х до весни 1997. Цей збірник у лютому 1998 отримав премію за кращу книжку, написану французькою мовою, яку присуджує Французький синдикат кінокритиків.

Перекладав з італійської. Серед перекладів — книга «Маркс, кіно і кінокритика» (1972) Г. Арістарко.

Українська складова

Б. Аменгал — автор книги «Довженко» (1969), де позитивно оцінив творчість українського митця, відзначив його широту, поетичне бачення, ліричність.

Цитати

«Визначити реалізм — нездійсненне завдання. Насамперед тому, що завжди легко сплутати реальність і правду; потім тому, що ми можемо завжди віднайти реальне (певні аспекти реального) у будь-яких нереалістичних жанрах і творах» «Définir le réalisme est une tâche impossible. D’abord parce qu’il est toujours facile de confondre réalité et verité ; ensuite parce qu’on peut toujours retrouver le réel (certain aspects du réel), dans toutes sortes de genres et d’œuvres non réalistes »
(Аменгал Б. Про реалізм у кіно. Цит. за електронним джерелом: Le pédagogue et militant cinéphile de la culture populaire // Objectif Cinema. URL: http://www.objectif-cinema.com/spip.php?article3655)

Праці

Vsevolod Poudovkine. Lyon : Serdoc,1968. 126 p.
Dovjenko. Paris : Seghers, 1969. 189 p.
Clefs pour le cinema. Paris : Seghers, 1971. 207 p.
Que viva Eisenstein! Lausanne : Editions L’Age d'Homme; Paris : Centre de diffusion de l'édition, 1980. 726 p.
«La curassé Potemkine» S. M. Eisenstein. Paris : Nathan, 1992. 111 p.
Du realisme au cinema. Paris : Nathan, 1997. 1007 p.
Р о с. п е р е к л. — Словарь французского кино / [подгот. Бартелеми Аменгал и др.] ; под ред. Жан-Лу Пассека. Минск : Пропилеи, 1998. 511 с.

Література

Кадум Л. А. Творчество Александра Петровича Довженко как экстремальная режисура // Мистецькі реалізації універсалій культури. Зміна смислів. Київ : ІК НАМ України, 2015. С. 35–36.
Кадум Л. А. Творчість Олександра Довженка як екстремальна режисура: рецепція французьких і німецьких дослідників // Культурологічна думка. 2015. № 8. С. 91–96.
Barthelemy Amengual. Critique, historien et théoricien du cinéma // Objectif Cinema. URL: http://www.objectif-cinema.com/spip.php?article3655

Автор ВУЕ

С. В. Глухова

Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Аменгал, Бартелемі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аменгал, Бартелемі (дата звернення: 7.05.2024).