Аменготеп ІІІ
Аменготе́п ІІІ Небмаа́тре (Аменхотеп ІІІ; давньоєгип. Іmn-ḥtp; ? — бл. 1353 до н. е.) — дев’ятий фараон 18-й династії Стародавнього Єгипту.
Роки життя та правління точно невідомі. Правив, найімовірніше, у 1390–1353 до н. е. Відомий також як Аменофіс ІІІ (грец. Ἀμένωφις). Син Тутмоса IV (див. Тутмос), став володарювати в юному віці. Головною дружиною Аменготепа ІІІ була цариця Тія, яка мала великий вплив на політику.
Добу правління Аменготепа ІІІ вважають періодом миру та процвітання країни. У цей час Єгипет досягнув піку могутності на зовнішньополітичній арені, його пріоритет визнавали всі сусідні держави. Відомо про військовий похід Аменготепа ІІІ до Нубії. З ін. країнами, насамперед із потужними державами-сусідами (Вавилоном, Мітанні, Арцавою, Ашуром), встановлено дипломатичні стосунки, які почасти скріплювали шлюбами Аменготепа ІІІ з доньками сусідніх правителів. У роки правління Аменготепа ІІІ здійснювалося будівництво нових і реконструкція раніше споруджених храмів, фортець та ін. будівель на землях підвладної Нубії та всій території Єгипту, зокрема в містах Елефантині, Геліополісі, Гермополісі, Мемфісі та Фівах. Поблизу м. Фів споруджено палацовий комплекс Мальката, завершено велике перепланування та зведення нових приміщень у містах Карнаку та Луксорі. У багатьох місцях встановлювали гігантські статуї Аменготепа ІІІ. Кварцитові колоси (т. з. колоси Мемнона) розміщено в погребальному храмі Аменготепа ІІІ у Західних Фівах.
Аменготепа ІІІ було поховано в Долині царів. Його мумію виявили в гробниці Аменготепа ІІ разом із муміями ін. царів.
За життя Аменготепа ІІІ у храмах Нубії його вшановували як втілення бога Сонця; у храмових сценах він зображений з атрибутами сонячного бога. Це засвідчує ототожнення його з живим утіленням Ра-Горахті (див. Ра) чи Атона. В єгиптології немає одностайного погляду щодо уподібнення культу Аменготепа ІІІ до культу Атона вже за життя фараона. Крім того, точно не визначено, чи варто вважати Аменготепа ІІІ співтворцем релігійної реформи сонцевклоніння нарівні з його сином Аменготепом IV (Ехнатоном).
Література
- Hornung E. Amenophis III // Lexikon der Agyptologie : in 7 bd. / Hrsg. von W. Helk, W. Westerdorf. Wiesbaden, 1975. Bd. 1.
- Goedicke H. Problems Сoncerning Amenophis III. Baltimore, 1992.
- Kozloff A., Betsy B., Berman L. et al. Egypt's Dazzling Sun: Amenhotep III and His World. Cleveland, 1992.
- Cabrol A. Amenhotep III le Magnifique. Monaco, 2000.
- O'Connor D., Eric C. Amenhotep III: Perspectives on His Reign. Ann Arbor, 2001.
- Betsy B. The 18th Dynasty Before the Amarna Period (Amenhotep III) // The Oxford History of Ancient Egypt / Ed. by I. Shaw. Oxford, 2003.
- Kozloff A. Amenhotep III: Egypt's Radiant Pharaoh. NewYork, 2012.
- The Oxford Handbook of the Valley of the Kings / Ed. By R. Wilkinson, K. Weeks. Oxford; New York, 2016.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Романова О. О. Аменготеп ІІІ // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аменготеп ІІІ (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
