Американо-мексиканська війна 1846–1848
Америка́но-мексика́нська війна́ 1846–1848 — війна між США та Мексикою, що тривала з 13.05.1846 до 02.02.1848. У Мексиці Американо-мексиканську війну називають Північноамериканською інтервенцією та Війною 47 року. У США вона також відома як Мексиканська війна.
|
Американо-мексиканська війна 1846–1848 | |
|---|---|
| Назва | Американо-мексиканська війна 1846–1848 |
| Короткий опис | наслідок територіальних суперечок між Мексикою та США після анексії останніми Техасу |
| Відбулося | 1846–1848 |
| Початок | 13 .05. 1846 |
| Закінчення | 02 .02. 1848 |
| Статті на порталі | Сполучені Штати Америки, Мексика |
Зміст
Історична довідка
Передумови
Конфлікт став наслідком територіальних суперечок між Мексикою та США після анексії останніми Техасу. Техас проголосив незалежність від Мексики 1836, однак мексиканський уряд послідовно відмовлявся її визнати. Мексика погодилася на визнання незалежності Техасу лише після його входження до складу США. При цьому її уряд наполягав на потребі збереження його незалежності.
Безпосереднім приводом для початку війни стали суперечки між Мексикою і Техасом за територію між р. Нуесес і р. Ріо-Гранде.
Перебіг
Бойові дії розпочалися навесні 1846. 08.03.1846 армія США під командуванням генерала З. Тейлора (у майбутньому — 12 президента США) вступила на територію Мексики з Техасу. 24.03.1846 американські війська розгорнулися на лівому березі р. Ріо-Гранде. Усупереч вимогам уряду Мексики, З. Тейлор наказав побудувати укріплення, що блокували р. Ріо-Гранде.
Окупація США спірної території між річками Нуесес та Ріо-Гранде і блокада мексиканських портів змусили Мексику оголосити 23.04.1846 війну США. Командувачем мексиканських військ був М. Аріста.
26.04.1846 на лівому березі р. Ріо-Гранде відбулося зіткнення мексиканської кавалерії з невеликим загоном американських драгунів, унаслідок якого загинуло 16 американських солдатів і один офіцер. США використали цей інцидент як привід для оголошення війни Мексиці 13.05.1846.
США мали значну перевагу у військовій силі. За час війни США рекрутували бл. 100 тис. осіб, 65 905 з яких були добровольцями з 12-місячним терміном служби. Мексиканська армія нараховувала 23 333 особи і складалася переважно з представників корінного населення та пеонів (сільськогосподарських робітників, які перебували в особистій борговій залежності від працедавця). Мексиканська армія мала застаріле озброєння (британська зброя часів Наполеонівських війн). Мексика, на відміну від США, не мала підприємств із виробництва зброї, у неї практично не було військово-морського флоту.
Завершення
Після низки поразок мексиканських військ 02.02.1848 між Мексикою і США було укладено Мирну угоду Гваделупе-Ідальго. Згідно з цим документом США отримали незаперечний контроль над Техасом і територією сучасних штатів Каліфорнія, Невада, Юта та частиною територій Колорадо, Аризони, Нью-Мексико й Вайомінга. Натомість, Мексика отримала грошову виплату у 18 млн. 250 тис. доларів США.
Статтю 10 цієї угоди (про визнання прав мексиканських та іспанських землевласників на отриманих США землях і надання громадянам Мексики, які мешкали на цій території, прав, рівних із громадянами США) було вилучено під час ратифікації документа Сенатом США. 1853 за додатковий платіж у 10 млн доларів США отримали територію сучасної південної Аризони й південного Нью-Мексико для прокладення південного маршруту трансконтинентальної залізниці. Ця сума була частковою компенсацією втрати територій унаслідок Американо-мексиканської війни.
Характеристика
Утрати
Під час війни втрати США склали 13 тис. солдатів, хоча лише бл. 1700 із них було вбито в бою. Основна кількість утрат припадає на смертність від ран і хвороб. Разом із пораненими загальні втрати склали бл. 45 тис. осіб або бл. 40 % особового складу армії США. Загальні втрати мексиканських військ оцінюють у 25 тис. осіб.
Наслідки
Найважливішими наслідками війни були великі територіальні втрати Мексики на захід від Ріо-Гранде до Тихого океану (бл. 1 300 000 квадратних кілометрів, тобто майже половина її тогочасної площі). США отримали Верхню Каліфорнію та Нову Мексику — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада та Юта.
Поразка у війні змінила політичну ситуацію в Мексиці — під впливом її результатів з’явилися групи політиків-лібералів. 1857 в Мексиці було ухвалено нову конституцію, а в подальші роки затверджено низку законодавчих актів, спрямованих на полегшення заселення північних штатів. Метою цього було запобігання подальшим територіальним утратам на користь США.
У США перемога у війні та приєднання нових територій сприяли поширенню патріотичних настроїв. Командувача військ США в Американо-мексиканській війні З. Тейлора 1849 було обрано президентом США.
Актуалізувалося обговорення проблеми розширення рабства на новоприєднаних землях, яке не було на порядку денному з 1820 (Міссурійський компроміс, досягнутий під час приєднання до США штатів Міссурі й Мен). Гострота дискусій із цього приводу сприяла підвищенню антагонізму в країні, віддаленим наслідком якого став початок у 1861 Громадянської війни в США.
Література
- Bauer K. The Mexican War, 1846–1848. Lincoln; London : Univesity of Nebraska Press, 1992. 454 p.
- Eisenhower J. S. D. So Far from God: The U.S. War with Mexico, 1846–1848. Norman : University of Oklahoma Press, 2000. 464 p.
- Guardino P. The Dead March: A History of the Mexican-American War. Cambridge : Harvard University Press, 2017. 512 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бовсунівський П. В. Американо-мексиканська війна 1846–1848 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Американо-мексиканська війна 1846–1848 (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
