Аризона
Аризо́на (англ. Arizona) — штат на південному заході Сполучених Штатів Америки.
Зміст
Географічне положення
Один зі штатів регіону «Чотири Кути» (де сходяться частини штатів Аризони, Колорадо, Нью-Мексико, Юта).
Територія — 295 234 км2. Протяжність із півночі на південь — бл. 645 км, із заходу на схід — бл. 545 км. Має внутрішні кордони з ін. штатами США — Каліфорнією, Невадою на заході, Ютою на півночі, Колорадо на південному сході, Нью-Мексико на сході; кордон міжнародний — довжиною бл. 600 км із Мексикою на півдні.
Адміністративний поділ
Штат поділено на 15 адміністративних округів. Адміністративний центр — м. Фенікс.
Історична довідка
Територію штату заселено від найдавніших часів корінними американськими племенами. Це підтверджено датованими 2–15 ст. н. е. знахідками культур археологічних Хохокам, Моголлон, Анасазі пуебло. Артефакти у вигляді керамічного посуду і скельних будинків.
Перші письмові згадки (1539) про територію належать М. де Ніза (1495–1558; Італія), згодом (1540–1542) Ф. Васкесу де Коронадо (1510–1554; Іспанія), Е. Ф. Кіно (1645–1711; Італія), який від 1690 був там із християнською релігійною місією. У ці часи засновано поселення Тубак (1752), Тусон (1775).
З 1765 більшість території сучасної Аризони — у складі віце-королівства Нова Іспанія, з 1822 — штат Сонора.
Після завершення американо-мексиканської війни 1846-1848 за результатами укладення 1848 мирного договору Гваделупе-Ідальго державний кордон між США й Мексикою проходив річкою Гіла. Згодом, унаслідок купівлі Гадсдена, 1853 до США приєднано землі північніше гирла річки. Під час Громадянської війни в США 1861–1865 територія сучасної Аризони перебувала в складі штату Нью-Мексико, 1861–1863 її південна частина входила до складу Конфедерації як Територія Аризона. 1863 Територія Аризона під контролем північних штатів, від 1912 — штат США (48-й).
Природа
Північна і північно-східна частини штату — платоподібна частина Кордильєр, південна і західна — частина провінції долин і хребтів, де невеликі гірські хребти чергуються з пустельними рівнинами. Плато Колорадо займає бл. 40 % території штату.
Унікальні ландшафти з еоловими формами рельєфу й гірськими хребтами червоного й відтінків жовтого забарвлень. Середня висота плато від 2 000 м, у межах Аризони розташовано понад 25 гірських вершин заввишки понад 3 000 м, що пролягають діагоналлю через штат із південного сходу на північний захід. Найвища точка — гора вулканічного походження Хамфріс (3 851 м). Південно-західна межа плато Колорадо — урвистий схил Моголлон Рім, що впирається в гірський хребет Білі гори. У південно-західній частині середня висота знижується до 600 м, зі значними перепадами, невеликі за довжиною гірські хребти є частиною пустелі Сонора. Найнижча точка — 21 м над рівнем моря в долині річки. Велика ймовірність землетрусів з епіцентрами в сусідніх штатах.
В Аризоні три кліматичні зони в межах субтропічного поясу: пустельна, напівпустельна й степова з гірськими областями. У північно-східній частині Аризони поширений гірський альпійський тип клімату (Білі гори Аризони) зі змінами температур від підніжжя до вершин плато. Ця частина штату має найпрохолоднішу зиму із середніми температурами від –9 °С до +5 °С, на гірських вершинах сніговий покрив. Під час уторгнень холодних повітряних мас із півночі материка температура взимку може знижуватися до –18 °С.
Середня річна кількість опадів 600–750 мм властива для гірських хребтів. Центральна частина штату посушлива, середні температури липня +23–41 °С, січня — +4–19 °С, кількість опадів — 180–500 мм. Холодні фронти атмосферні з Тихого океану взимку й північноамериканський мусон улітку в період із середини липня до початку вересня приносять опади, які випадають у вигляді грозових дощів. Південно-західна частина штату — місце погодних рекордів: містечко Юма має 4 тис. год сонячного світла на рік, менше ніж 80 мм середньорічної кількості опадів, найвищі середньорічні температури +8–20 °С у січні та +27–41 °С у липні з найбільшими добовими амплітудами.
Річкова система штату попри посушливий клімат є досить густою, більшість приток р. Колорадо повноводні в східній і північній частинах Аризони, у південній і західній — річки пересихають. Найбільша річка — Колорадо (нижня течія в межах Аризони), русло якої зарегульоване греблями, які утворюють водосховища, для боротьби з паводками й для потреб зрошування. На півночі — 220-метрова гребля Глін-Каньйон, що утворює штучне озеро Повелл, на кордоні зі штатом Невада — гребля Гувера зі штучним озером Мід і дамба Девіс із водосховищем Мохаве, нижче за течією на кордоні зі штатом Каліфорнія — гребля Паркер і водосховище Хавасу. Найбільші притоки Колорадо в Аризоні — Гіла (понад 90 % її річкового басейну лежить у межах Аризони) із водосховищем Сан Карлос у верхній течії і Мале Колорадо. Річка Солт із найбільшим штучним озером Рузвельта й притокою Верде впадає в р. Гіла на захід від м. Фенікса, протікає через міста центральної частини штату.
Попри антропогенне втручання, місцевість біля водойм зберегла свою привабливість, штучні озера є популярним місцем рекреації, особливо в долині р. Колорадо. Найбільші природні озера Стоунман і Мормон простяглися на півночі, у посушливий період часто знижують рівень води або пересихають.
Рослинний покрив Аризони неоднорідний через перепади висот і відмінності клімату. Північна частина території вкрита лісом, утвореним сосною жовтою або орегонською, псевдотсугою тисолистою із домішками осики, вище ялівцеві (див. Ялівець) й соснові зарості. З-поміж листових порід — вічнозелені дуби, що разом із чагарниками утворюють чапараль на висоті 1 400–1 800 м. Західна частина штату — піщано-кам’яниста територія пустелі Сонора й частина пустелі Мохаве, де рослинний покрив утворено мескитовими деревами, юками, агавами, кактусовими, багаторічними заростями креозотового куща.
У лісових і гірських рвйонах поширені чорні ведмеді (див. Барибал), олені, лосі; у напівпустельних і пустельних ландшафтах — пуми, ягуари, пустельні борсукові, пекарієві, носухи, койоти, скунси, їжатці, пустельні кролики, лисиці, дрібні гризуни.
Південно-західна частина штату є транзитною територією для перелітних птахів, зокрема водоплавних. Водойми переважно штучно зариблені північноамериканськими видами коропоподібних, у періодичних водоймах є аризонські мулові черепахи. На посушливих територіях поширені ящірки, павуки, скорпіони, гримучник мохавський, аризонський отрутозуб, відомий як «гільський монстр», пустельні види мурах.
Пустельні екосистеми, унікальні ландшафти каньйонів і форми рельєфу посушливих територій перебувають під охороною в національних природних парках і на інших заповідних територіях, зокрема, Гранд-Каньйон. У національному парку Сагуаро (з 1933) і Музеї пустелі Сонора охороняють унікальні й дуже чутливі до антропогенного впливу пустельні екосистеми. Національний парк «Скам’янілий Ліс» (1962), складником якого є Кольорова пустеля, зберігає скам’янілі дерева (ксилоліти, утворені переважно з деревини араукарії) з минулих геологічних епох, палеонтологічні знахідки (рослини, тварини), напівпустельні чагарникові ландшафти.
Населення
Загальна кількість населення — 7,1 млн осіб, густота — 24 особи/км2 (2018, оцінка).
Склад населення за етнічними групами (2014, оцінка): «білі» (83 %), афроамериканці (4,7 %), індіанці (5,3 %), азійці (3,3 %), метиси, мулати (2,7 %), гавайці й вихідці з тихоокеанських островів (0,3 %); латиноамериканське походження мають 30,5 % (2014, оцінка; ця частина населення враховується в даних переписів і демографічних оцінок як частина «білих»).
За релігійними групами (2014, оцінка): протестанти (39 %), атеїсти й агностики (27 %), католики (21 %), мормони (5 %), юдеї (2 %) тощо.
За віковими групами (2018, оцінка): до 15 років — 19,1 %, 15–64 років — 63,4 %, 65 років і більше — 17,5 %. За статевими групами: чоловіки (49,7 %), жінки (50,3 %).
Населення розміщено дуже нерівномірно. В округах Марікопа й Піма зосереджено бл. 80 % від усього населення Аризони. Рівень урбанізації (2010, перепис) — майже 90 %. Серед найбільших міст — Фенікс (1,4 млн осіб), Тусон (520 тис. осіб), Меса (439 тис. осіб). Населення зростає. Гострою проблемою для Аризони є нелегальна міграція.
Господарство
Сучасна економіка штату сформована добувною промисловістю (мідь, молібден), машинобудуванням (оптика й оптичні системи, аерокосмічна галузь), деревообробкою, торгівлею, виробництвом програмного забезпечення.
В Аризоні розташовані виробничі потужності аерокосмічної компанії «Ханівелл» («Honeywell»), виробництво комплектування для комп'ютерних систем корпорації «Інтел», ракетне виробництво в м. Тусоні. Одна з найбільших у світі компаній із виробництва міді, а також молібдену «Фріпорт» («Freeport») має штаб-квартиру в м. Феніксі, керує рудниками й шахтами з видобутку міді.
Землекористування в штаті передбачає 15 % земель у приватній власності, решта під керуванням уряду штату (ліси, заповідники, рекреаційні території, резервації корінних жителів). Поширене зрошувальне землеробство (бавовна, сорго, цитрусові), вирощування тепличних овочів, тваринництво.
Найбільшими роботодавцями є заклади охорони здоров’я, роздрібної торгівлі, сфери фінансових і банкових послуг. Серед найбільших компаній в Аризоні — «Баннер Хелз» («Banner Health») із надання медичних послуг, «ДрайвТайм» («DriveTime») з продажу авто, «ПетСмарт» («PetSmart») із надання товарів і послуг для тварин тощо.
Розвинена туристична інфраструктура.
Функціонують міжнародні й місцеві аеропорти (найбільші — Фенікс Скай-Харбор, пасажирообіг у 2017 — 43 млн; Тусон — 3,4 млн). Залізничні шляхи переважно сполучають захід і схід, їх використовують для вантажних і пасажирських перевезень. Найбільші пасажирські залізничні станції: Бенсон, Флегстафф, Кінгмен, Марікопа, Тусон, Вінслов, Юма. Автомобільні шляхи національного й міждержавного значення (шосе 8, 10, 15, 17, 19, 40), які замінили трасу 66 (збуд. 1926).
Наука, освіта
Система початкової та середньої освіти в Аризоні передбачає обов’язкове відвідування школи дітьми віком 8–16 р. або до закінчення 8 класу.
На 2015 діяло понад 2,2 тис. початкових і середніх шкіл, що забезпечують навчання 1 млн учнів.
У системі вищої освіти функціонують професійні коледжі й університети державної та приватної форм власності. Найбільші державні університети: Державний університет Аризони (засновано 1885) у м. Темпе, Університет Аризони (1885) у м. Тусоні, Північний університет Аризони (1899) у м. Флегстаффі відомі своїми дослідженнями в галузях космічних технологій, астрономії, астрофізики й біотехнологій.
В Аризоні розташований дослідницький майданчик: штучна екосистема «Біосфера 2», яка моделює глобальну біосферу.
Культура. Мистецтво
Аризона має різноманітну спадщину корінних народів. Музей Герда (засновано 1929; м. Фенікс) функціонує як центр збереження і розвитку спадщини корінних народів Америки. Тут збережено історичні артефакти, створюються і пропагуються зразки сучасного мистецтва. Цікавими туристичними об’єктами є закинуті поселення, які втратили своє економічне значення, але зберегли важливі моменти американської історії. Це — містечко Вінслов, де «законсервовано» стиль життя часів розквіту й розбудови першого американського шосе, м. Тумстоун із минулою славою центру видобутку срібла, атмосферою Дикого Заходу. Становить інтерес мистецьке поселення Тубак у південній частині Аризони.
Діють Художній музей Фенікса (1959; 17 тис. експонатів), Музей сучасного мистецтва (1999) у м. Скоттсдейлі, Музей музичних інструментів (2010; найбільший у світі) у м. Феніксі, Дитячий музей Фенікса (1998), музей Капітолію Аризони з Аризонською державною бібліотекою, Центр художньої фотографії (музей-архів американських фотографів; засновано 1975) у м. Тусоні, Музей авіації та космосу (1976) у м. Пімі, військовий музеї (ракет «Титан», військових літаків) тощо. Функціонують Аризонська опера (з 1971), Фенікс-Опера (з 2006) у м. Феніксі, Аризонська театральна компанія (1967) у містах Феніксі й Тусоні.
Великим мистецьким осередком є Театральний центр Гербергер (1989) у м. Феніксі. Одним із провідних у США є Симфонічний оркестр м. Фенікса (1943). Від 1925 в Аризоні проводять щорічний фестиваль ковбоїв.
Спорт
В Аризоні є професійні команди з баскетболу, бейсболу, американського футболу, хокею, футболу. Проходять також змагання з гольфу й автоперегонів (див. Автомобільний спорт).
Спортивні споруди й стадіони: багатофункціональний спортивний комплекс «Чейз Філд» (до 49 тис. місць) у м. Феніксі, «Стейт Фарм Стадіон» (63 400 місць) та «Гіла Рівер Арена» (19 тис. місць) у м. Глендейлі, «Толкін Стік Різот Арена» (14–18 тис. місць залежно від виду спорту) у м. Феніксі, футбольний комплекс «Фенікс Райзин Стадіон» (6,2 тис. місць), багатоцільовий «Фіндлі Тойота Центр» (4,8–6,2 тис. місць залежно від виду спорту) у м. Прескотт Валі.
Література
- Gawronski D. An Introduction to Arizona History and Government. 10th ed. Boston, 2010.
- Kavanagh J. The Nature of Arizona. San Francisco, 2018.
- Weird B. National Geographic Traveler: Arizona. 6th ed. Washington, 2019.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Середа Н. І. Аризона // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аризона (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
