Амміан Марцеллін
Амміа́н Марцеллі́н (лат. Ammianus Marcellinus; бл. 330, м. Антіохія, тепер тер. Туреччини — бл. 400, м. Рим, тепер Італія) — римський військовий та історик.
Життєпис
Біографічних відомостей про життя Амміана Марцелліна майже не збереглося. Народився в аристократичній родині сирійських греків. Предки походили з Малої Азії, про що свідчить ім’я Амміан (від імені богині-матері Амми, культ якої був поширений в Анатолії). Освіту здобув в м. Антіохії.
Згодом служив у імператорській гвардії (353–359), обіймав посаду протектора-доместика. Брав участь у війні в Галлії проти алеманів, у поході Юліана Відступника проти Персії (361–363), походах до Сирії, Італії.
Історіографічна діяльність
Залишивши армію (363), мандрував Єгиптом, Грецією, Фракією, знайомився з місцями іст. подій. Після повернення до м. Антіохії, брав участь у місцевому політичному житті (371–383), потім переїхав до м. Рима. Тут, перебуваючи в аристократичному середовищі, написав єдину відому історичну працю — «Діяння у 31 книзі» («Rerum gestarum libri XXXI»), яку згадують також під умовною назвою «Історія» або «Римська історія».
До нашого часу дійшли 2 незалежні один від одного рукописні варіанти «Діянь»: «Ватиканський кодекс 1873» (Фульдский рукопис) 11 ст. і Херсфельдський рукопис 10 ст. Перше друковане видання «Діянь» здійснив А. Сабіно в м. Римі (1474). Згодом текст багаторазово перевидано й перекладено різними мовами.
У Російській імперії перше повне видання твору опубл. на поч. 20 ст. Твір складався з 31 книги, з яких збереглися 18 (кн. 14–31). За задумом автора збірник мав охопити події в Римській імперії від 96 до 378 н. е. і стати продовженням «Історії» Публія Корнелія Тацита.
Збережені книги описують події 353–378, пов’язані з діяльністю імператора Констанція ІІ, Галла, Юліана, Валентиніана і Валента. У них ідеться переважно про війни, владу й репресії. В центрі твору — політична діяльність і людські якості римських імператорів.
Оповіді пронизані ідеєю величі Риму, створеного ним взірця державності. Поряд із тим Амміан Марцеллін зображує моральний та інтелектуальний занепад римської аристократії та суспільства. Джерелами стали власні спостереження автора та численні твори римських і грецьких істориків, політиків, філософів, поетів і вчених.
Амміан Марцеллін дотримувався аналітичного стилю викладу матеріалу у хронологічній послідовності. Взірцем для нього були твори Тацита, Светонія та інших римських істориків, поціновував також літературний спадок Цицерона.
Автор намагався бути об’єктивним, згадуючи як позитивні, так і негативні риси іст. постатей, наводив аргументи з різних сторін. Це підвищує цінність його праці як історичного джерела. Попри те, що Амміан Марцеллін лишався язичником і прихильником неоплатонізму, він із повагою ставився до християн і християнства. На його думку, Ісус Христос набирався мудрості з єгипетських джерел.
Окремі фрагменти «Діянь» стосуються території сучасної України, зокрема описи гунів та аланів: їхньої зовнішності, кочового способу життя, звичаїв, міграції від Азовського моря до р. Дунаю. Автор описує їх як диких варварів, що протистояли цивілізованому Риму і становили для нього небезпеку.
Праці
- Rerum Gestarum libri qui supersunt : in 2 vol. Lipsiae, 1874–1875;
- А н г л. п е р е к л. — Ammianus Marcellinus: Roman History : in 3 vol. Cambridge, 1939–1950;
- Р о с. п е р ек л . — Римская история / Пер. с латин. Ю. А. Кулаковского, А. И. Сонни. Москва, 2005.
Література
- Tiompson E. A. The Historical Work of Ammianus Marcellinus. Cambridge, 1947;
- Rowell H. T. Ammianus Marcellinus, Soldier-Historian of the Late Roman Empire. Cincinnati, 1964;
- Camus P.-M. Ammien Marcellin, témoin des courants culturels et religieux à la fjn du IVe siècle. Paris, 1967;
- Blockley R. C. Ammianus Marcellinus. A Study of his Historiography and Political Tiought. Bruxelles, 1975;
- Sabbah G. La méthode d’Ammien Marcellin: Recherches sur la construction du discours historique dans les Res Gestae. Paris, 1978;
- Бокщанин А. Г. Источниковедение Древнего Рима. Москва, 1981;
- Elliott T. G. Ammianus Marcellinus and Fourth Century History. Sarasota; Toronto, 1983;
- Barnes T. D. Ammianus Marcellinus and the Representation of Historical Reality. Ithaca, 1998;
- Дмитриев В. А. «Персидский» экскурс Аммиана Марцеллина. Псков, 2010;
- Matthews J. The Roman Empire of Ammianus. Ann Arbor, 2010;
- Literature and Society in the Fourth Century AD / Ed. by L. Van Hoof, P. Van Nufgelen. Leiden; Boston, 2015.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зашкільняк Л. О. Амміан Марцеллін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амміан Марцеллін (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.05.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
